Туризм
Наші новини

Ромський староста повинен постійно бути на виду, адже йдуть до нього люди за порадою, допомогою

Трапилося так, що у мукачівському таборі на вул. Франка, де компактно проживає понад 4, 5 тисячі населення циганської народності, постало питання про вибори нового старости. У ромів це дуже поважна фігура, на плечі якої покладається багато проблем повсякденного місцевого життя. Тому на загальні збори прийшли і представник ЖРЕПу, і дільничний міліціонер. Претендентів на цю поважну і відповідальну громадську посаду виявилося п’ятеро, голосування проводилося таємним шляхом, а активність мешканців табору була досить високою. Лічильна комісія визначила у підсумку, що перевагу мукачівські цигани віддали Олександру Балогу. З того часу минуло майже чотири місяці.

Справедливо кажуть: не може управляти громадою той, у кого у власному домі нема ладу. Тому заглянемо на обійстя людини, яку тепер у Мукачеві величають “пан біров”.

Справжній господар

Вхід на подвір’я вільний. Тверде покриття і каналізація створюють відчуття комфорту та впорядкованості. По-осінньому виглядає земельна ділянка, яка великій родині постачає свіжу зелень. Огород обрамлює молодий виноградник. Господар пояснює, що це, переважно, ранні сорти, спеціально посаджені для дітвори. У самому тилу подвір’я – міні-ферма. В одному відсіку знаходяться три вгодовані кабани. Окремо від них вигодовується свиноматка. А у третьому приміщенні – чотири підсвинки. Це – заділ на наступний рік. М’ясо нещодавно відгодованого бичка розроблено і зберігається у холодильних камерах. А ще домашня птиця: качки, кури – збитися можна у підрахунку.

…Сидимо на кухні за чашкою кави і розмовляємо із господарем про сучасне життя. Олександр Іжакович довірливо розповідає про складнощі побуту, умов життя, негаразди з працевлаштуванням… Серед мешканців табору майже 50% неписьменних. Є й такі, що ведуть нечесний спосіб життя. Достовірно знає біров, який стан справ у школі, бо часто туди навідується. Школярам зроблено медичне щеплення шприцами, закупленими батьками. Усі, хто навчається, одержують безкоштовні обіди. А церква Живого Бога роздала дітям 300 пар чобіт у вигляді матеріальної допомоги.

Общину ромів очолив Балог

Декілька днів тому Олександр Іжакович вийшов із лікарні, турбував тиск крові. Трошки підлікувався у кардіологічному відділенні і виписався достроково. У сімействі він головний, та й громадські проблеми необхідно вирішувати. Ось навідалися тільки що працівники санепідемстанції, електромережі. Усі спочатку звертаються до старости.

- Що сьогодні є найбільш нагальним для вирішення?– питаю Олександра Балога.

- Систематична очистка території та її благоустрій, працевлаштування молоді, зменшення злочинності, допомога багатодітним сім’ям, відбудова аварійних будинків…

- Хто допомагає вам у вирішенні цих та інших питань?

- Міська влада, перш за все. Вона посприяла завезенню щебеню для вулиць. Тепер у таборі в дощову погоду можна пройти не лише у гумових чоботах.

ЖРЕП-3 виділяє транспорт для вивезення сміття, обіцяють встановити і контейнери. Працівники міліції капітан Іван Глеба, старші лейтенанти Василь Лендєл і Микола Палігі часто бувають у таборі з метою профілактики правопорушень. Щире порозуміння і допомогу в роботі відчуваю від мого заступника Йосипа Форкоша. Неоціненну роль у зміцненні духовності відіграє церква Живого Бога, яку відвідує все більше наших громадян.

- А плани на майбутнє є?

- Життя у таборі не просте, щодня виникають ситуації, в які доводиться вникати. Без цього, як кажуть, не обійтись. Необхідно сприяти обладнанню футбольного поля, де б молодь проводила культурне дозвілля. Вишукувати робочі місця і працевлаштовувати бажаючих. Налагодити тісний контакт з дирекцією школи №14, всіляко дбати про покращення відвідування, вести з учнями бесіди про важливість навчання та дотримання законів країни.

“Де починається авіація, там усе вершиться дисципліною”

Ці слова на все життя запам’ятав Олександр Балог, звільнившись зі строкової служби у військово-повітряних військах, куди він потрапив служити у 1969 році за рішенням призовної комісії. Трирічний трудовий стаж на заводі ім. Кірова та спеціальність слюсаря по капітальному ремонту техніки визначили тоді профіль майбутньої армійської служби. Спочатку шлях молодого солдата, сина матері-ромки та батька-єврея Іжака Лазаревича Ліхтенштейна, проліг у Могільов-Подольський, що на Вінничині. Запам’ятався строк курсу молодого бійця, прийняття присяги. А потім шестимісячна школа курсантів. Там він вивчав техніку, але не цивільну, а стрілецьке озброєння літаків. Швидко пролетіли місяці навчання. Завершальний етап дворічної військової служби проходив у Забайкаллі. Набуті знання знадобилися під час обслуговування артзброї на бойових літаках. Командування довіряло і більш відповідальну роботу – старшини ескадрильї військово-повітряних сил. Саме тут Олександр Балог глибоко усвідомив слова командира, що дисципліна в армії взагалі і в авіації, зокрема, - найголовніше. Згадки про армійське життя залишилися приємні, повчальні.

Родина Балогів

Батьків його вже давно немає поміж живими. Брат Золі працює на ринку “ГІД”, менший Кароль керує інструментальним цехом на “Мукачівприладі”. Сестра Марія – манікюрниця у салоні, що на площі Миру. Народившись у 1950 році, Олександр Балог цьогоріч відсвяткував свій піввіковий ювілей.

Майбутню дружину він запримітив ще до армії, але одружився тільки після служби, маючи надійний заробіток на “Мукачівприладі”. Іболя – тямуща і до роботи звична. За майже тридцятирічне сімейне життя обзавелися добротною оселею, меблями, технікою, на заасфальтованому подвір’ї – “Ауді-80”. Гордістю батьків є троє дітей. Старший син, названий на честь батька, закінчив середню школу і тепер займається торговим бізнесом. Роберту ще тільки 15 років, вчиться у дев’ятому класі. Мріє бути дипломованим будівельником. У сім’ї Балогів є вже невістка і зять. Тому дідусь і бабуся гордяться внуком і внучками.

Свого часу Олександр Балог працював начальником санітарної очистки. Зараз трудиться на фірмі ЛТД “Карпати” заготівельником. На просторому подвір’ї і тепер гора металобрухту чекає відвантаження для продажу. В особистому житті староста ромів полюбляє спорт, бо грав колись у заводській команді. Ще його хобі – рибалка. Тільки мало вільного часу випадає. Особливо, відколи став старостою. Постійно треба бути між людьми і у всіх на виду. Адже йдуть до нього люди за порадою, допомогою…

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com