Туризм
Наші новини

Кому служить прокурор?

На це та інші запитання відповідає прокурор Закарпатської області Йожеф Орос

- Йожефе Ференцовичу! Винесене в заголовок запитання – не риторичне, хоч Ви на нього відповісте, очевидно, так: “Звичайно, служимо Закону…”

- А хіба ви чекали не цього? Інакше ні я, ні мої колеги, мабуть, не зможуть відповісти.

- А мені здається, що прокурор одночасно має служити і закону, і владі, якщо він — “око государево”.

- Ось ви про що. Тут справді існує проблема. Її варто розглядати у філософському плані, зокрема, як еволюційний шлях України до правової держави. У її розбудову свою лепту вносять і органи прокуратури, що справедливо зазначено в Указі глави держави про встановлення нашого професійного свята, яке ми нещодавно відзначали. Якщо вдасться збудувати, як проголошено в Конституції, демократичну, правову Україну, то в ній усі гілки й органи влади діятимуть у межах закону. Однак тоді виникатимуть нові проблеми, для вирішення яких видозмінюватимуться й інші функції та повноваження. А сьогодні прокурору будь-якого рівня доводиться працювати у складних умовах.

- Маєте на увазі слабке фінансове, матеріально-технічне забезпечення чи доволі високий рівень злочинності, правовий нігілізм і те, що посадові особи, влада не завжди діють у рамках закону?

- Не тільки, хоч назване вами – реалії сьогодення. Скажімо, за 11 місяців цього року в результаті нагляду за додержанням законності в місцевих радах, державних адміністраціях, в органах, що здійснюють провадження у справах про адмінпорушення, задоволено 510 протестів, внесених прокурорами, розглянуто із вжиттям заходів, аби усунути порушення, 472 приписи і подання. Органами прокуратури області за цей час притягнуто до відповідальності 1532 особи, у тому числі 697 посадовців різних рангів. Серед них четверта частина людей, які працюють або працювали у місцевих органах виконавчої влади та самоврядування. До того ж, кільком десяткам довелося нести й кримінальну відповідальність. Знаю, що деякі керівники місцевих органів влади, перш ніж прийняти рішення, яке стосується багатьох людей, консультуються з прокурорами, прагнуть не виходити за межі своїх повноважень. У всіх цих випадках прокурор, на мою думку, служить і закону, і владі.

- А як їм служити, якщо в нашому національному законодавстві немало суперечливих норм?

- Я б також запитав про це. Конституція нова, незабаром їй виповниться п’ять років, а багато законів залишилося старими, інші – латані-перелатані, діють укази Президента України, які заповнюють прогалини в законодавстві. Один нормативний акт нерідко суперечить іншому. Конституція ж – прямої дії. Важко узгоджувати все це з нашими реаліями. Ми чекаємо не дочекаємося прийняття нової редакції Закону “Про прокуратуру”, який би заклав надійну й стабільну правову базу для нашої діяльності, охорони інтересів держави, конституційних прав громадян. Чекаємо інших законодавчих актів, які регулюватимуть нинішній етап суспільних відносин.

- Судячи із складених на державних службовців адмінпротоколів про корупційні діяння, понад три десятки порушених кримінальних справ та вищеназвані протести, приписи і подання, дії місцевих владних органів перебувають під прискіпливим прокурорським оком. Проте окремі засоби масової інформації вважають, що воно косить, коли йдеться про порушення закону першими керівниками.

- Ми аналізуємо всі сигнали, які публікують ЗМІ, про порушення закону. Ви натякаєте на публікації газети “Карпатський голос”, в якій йшлося про зловживання в діяльності керівництва ОДА? За цими фактами (підкреслюю: фактами, а не проти конкретних посадових осіб) порушено кримінальну справу, ведеться слідство. У залежності від результатів і буде прийнято відповідне рішення про пред’явлення обвинувачення чи невинність конкретних посадових осіб. Хотів би наголосити, що прокуратура області ні в які сумнівні угоди з керівництвом ОДА не вступає, співпрацює з нею у межах законності. При її порушенні будь-яким владним органом чи його керівником компромісів не повинно бути. Про це не перестаю повторяти новопризначеним у райони прокурорам. Зуміють налагодити вони ділові стосунки з головами райдержадміністрації і рад, керівниками правоохоронних і контролюючих органів, будуть об’єднувати і координувати їх зусилля у боротьбі зі злочинністю – значить служитимуть і закону, і владі. Але, повторюся, компромісів тут не повинно бути.

- І все ж, Йожефе Ференцовичу, не секрет, що конфлікти чи непорозуміння між прокурорами і керівниками місцевих органів влади трапляються.

- Не без цього. Наприклад, певне напруження у стосунках окремих керівників міста і хустським міжрайонним прокурором виникло, коли він виявив серйозні порушення у діяльності так званих спецпатентників і принципово зреагував на це. Правоту прокурора у цьому випадку підтвердив суд. На жаль, про судове рішення не згадували ті, які у деяких газетах писали про те, що прокурор буцімто душить у Хусті підприємництво.

- А пригадаймо конфлікт більш ніж трирічної давності між прокуратурою і Ужгородською міською владою та її керівником…

- Мені не зручно коментувати ті події, оскільки я в той час працював у Криму і знав про ужгородські перипетії переважно із газет та спілкування зі знайомими. Санкцію про арешт екс-мера давав мій попередник, а слідство завершувала прокуратура Львівської області. Проте першопричиною згаданого конфлікту також було порушення законності.

- Нерідко прокурорам докоряють, що, втручаючись у приватизацію, вони гальмують цей процес, не вболівають за район, місто…

- Маєте на увазі дві публікації у тячівській газеті “Дружба”, у яких йшлося про приватизацію санаторію-профілакторію “Теребля”?

- Точніше другу, у якій і прозвучав докір прокуратурі, схоже, продиктований з якогось кабінету районних органів влади…

- Ви зачепили приватизацію. Правила гри в ній змінюються. Їх не ми встановлюємо, але зловживання повинні присікати. Це і зробив прокурор району щодо приватизації санаторію-профілакторію “Теребля”, який належав підприємству-банкруту – Тячівському комбінату хлібопродуктів. Зазначу, що приватизація – один із пріоритетних напрямів роботи.

- І, мабуть, найскладніший. Адже одні стверджують, що державне майно продається за безцінь. Інші – серед них і представники владних органів – заперечують, кажуть, що інакше не можна проводити приватизацію. Але коли об’єкти продаються за сміхотворну ціну, виникають сумніви.

- За такими угодами завжди простежуються інтереси конкретних осіб, не виключено й тих, що працюють у тому чи іншому органі влади. А наш інтерес – додержання законності. До речі, інвестиційна вартість санаторію-профілакторію “Теребля” 2 млн. 687 тис. грн. А експерт оцінив його у справді сміхотвору ціну – 150 тис. грн. Проте і їх покупець не сплатив у строки, передбачені договором. У процесі приватизації цього об’єкта було допущено цілий ряд грубих порушень закону, тому прокурор обгрунтовано вніс подання арбітражному суду щодо визнання недійсним рішення ліквідаційної комісії та договору купівлі-продажу санаторію. На жаль, подання було залишено без розгляду, тому мною на ухвалу арбітражного суду внесено протест. Зроблено це для усунення виявлених порушень законодавства у процесі приватизації “Тереблі”, захисту інтересів держави і трудового колективу, забезпечення погашення кредиторської заборгованості, найперше перед бюджетом та податках.

Додам, що за 11 місяців цього року органами прокуратури області на усунення порушень законів, що регулюють відносини у сфері приватизації, внесено 94 протести, приписи і подання, 8 осіб, у їх числі 7 посадовців, притягнуто до різних видів відповідальності, порушено 23 кримінальні справи, із яких 12 уже направлено на судовий розгляд.

- Громадськість гостро сприймає безсилля влади, у тому числі й такої специфічної, як прокуратура, у розкритті навмисних убивств. У таких випадках мова йде про престиж прокуратури, всіх правоохоронних органів.

- Мені приємно інформувати читачів газети про те, що цього року завдяки спільним, узгодженим діям органів УМВС та прокуратури розкрито всі навмисні вбивства. Нещодавно, про що повідомляли майже всі ЗМІ області, розкрито й резонансне вбивство у липні цього року ужгородки К., тіло якої було виявлено в господарській сумці в дериваційному каналі. З минулорічних убивств поки що залишається нерозкритим одне. Кажу “поки що”, бо ми інтенсивно працюємо і в цьому напрямі.

- До слова, перед прокуратурою Президентом України нерідко ставляться завдання на засіданнях Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю щодо використання бюджету, розрахунки за електроенергію тощо. Чи не підміняє вона у таких випадках армію контролюючих органів?

- Коли не справляються з такими завданнями контролюючі структури, держава залучає наші органи. Зокрема, лише останнім часом до бюджету прокурорськими засобами впливу в області реально мобілізовано майже 1,3 млн. грн. Однак не збираємося підміняти ті ж податкові органи, чий святий обов’язок контролювати сплату тих або інших обов’язкових платежів. Наша справа – засобами нагляду за додержанням законності в їх діяльності сприяти виконанню цього завдання. Це стосується й інших владних органів, що, звичайно, не включає співпраці з ними.

- Чим далі ми заглиблюємося у розмову на тему: кому – закону чи владі – служить прокурор, тим більше переконуюся, що чітку межу тут встановити майже неможливо.

- Особливо якщо влада діє в рамках закону. Тоді, справді, прокурор служить обом.

- Кілька днів відділяє нас від початку не лише нового століття, але й тисячоліття. У Вас уже з’явилось бажання озирнутися на зроблене, окреслити перспективи на майбутнє?

- По-моєму, це природне і зрозуміле бажання кожної нормальної людини. Деякі підсумки нашої діяльності ми підбили нещодавно, коли вперше офіційно відзначали День працівників прокуратури. Про свою практичну роботу прагнемо регулярно інформувати населення через ЗМІ. Мені здається, що особливо пам’ятними для всіх залишаються 90-ті роки століття, що минає. Саме в цей період у світі й нашому суспільстві відбулися зміни, які прийнято називати історичними. Змінювалися і ми, були не тільки свідками, але й учасниками народження держави, ім’я якій Україна. Прокуратура – її ровесниця – утверджувалася у надзвичайно складних умовах. Різко, уже з часів так званої “горбачовської перебудови”, зростала злочинність, з’явилися нові види карних діянь. Якщо в області в 1991 році було зареєстровано 2147 злочинів, то в 93-му – 5065, 94-му – 6060, а в 95 році – уже 7613. І лише після цього почала простежуватися тенденція до зменшення цього соціального зла. Про складність криміногенної обстановки, у якій доводилося працювати всім правоохоронцям, у тому числі й органам прокуратури, свідчить і таке порівняння: у 1989 році рівень злочинності на 10 тисяч закарпатців не перевищував 14 злочинів, а торік становив понад 50. Отож, є бажання працювати так, щоб у найближчі два-три роки нового століття зменшувалися злочини так само різко, як вони зростали у першій половині 90-х років ХХ століття. Головний акцент будемо робити, щоб присікати правопорушення у сфері економіки. Звичайно, одних зусиль правоохоронців для цього замало. Сподіваюся, що в Україні буде створена цілісна державно-суспільна система впливу на причини й умови, що зумовлюють злочинність. Вона є наслідком різнопланових соціально-економічних проблем і від їх успішного розв’язання у вирішальній мірі буде залежати утвердження законності, верховенство права.

Віриться, що в новому столітті усі ми, держава, наполегливіше і послідовніше будемо створювати таке суспільне середовище, у якому людина набуватиме переважно прекрасні, а не потворні якості. Хочеться, щоб правда перемогла кривду; щоб влада, кожна її гілка і кожен посадовець, незалежно від органу і рангу, працював у межах правового поля; щоб на ньому було якнайменше того бур’яну, який доводиться полоти працівникам прокуратури.

- І насамкінець, де буде зустрічати Різдво та Новий, перший рік третього тисячоліття прокурор області?

- Звичайно, у колі сім’ї. Сподіваюся, що ці веселі родинні свята пройдуть в області без надзвичайних подій, і мої земляки не лише бажатимуть одні одним добра, але й утверджуватимуть його своїми діями і вчинками, своїм повсякденним життям.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com