Туризм
Наші новини

Чиновницьке свавілля на Берегівщині

Найблагіші наміри і будь-який ентузіазм розбиваються об чиновників, які хоч і на невисокій посаді, але мають себе за людей великих і всесильних, часом зовсім втрачаючи міру.

Про труднощі, з якими зіткнулося новостворене у Берегівському районі СП “Тріо” відверто розповіла журналістом на засіданні Ужгородського прес-клубу ринкових реформ директор одного зі співзасновників СП-ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика” Мирослава Каламуняк.

Українсько-угорське підприємство “Тріо” з пошиття шкіряних чохлів для ручок коробок передач автомашин донедавна працювало в с. Геєвці Ужгородського району. Коли там перейшли на серйозніший асортимент – чоловічі брюки, - чохли вирішили перенести в с.Мочола на Берегівщині. Орендували цех інституту агро-промислового виробництва (В.Бакта), завезли обладнання, почали навчати людей. Але райелектромережі відключили в цеху електропостачання, мотивуючи це заборгованістю інституту. Коли з’ясувалося, що орендатори – справа окрема, енергетики сказали, що треба виготовити техдокументацію і за цю послугу запросили аж… 3 тис. 170 грн.

Зіткнувшись з таким відвертим рекетом структури-монополіста, ужгородські співзасновники СП замовили виготовлення техумов в Ужгороді, що обійшлося лише у … 200 грн.!

Потім, звісно, пошкодували, що так “обійшли” районних енергетиків і переказали їм 1000 грн. Світло в цеху включили. Наступного дня, коли черговий “транш” не перевели – вимкнули. Отак тягли рубильником туди-сюди, врешті енергетики сказали, що вже претензій не мають і зла не тримають. Але тут електрику знову “вирубали” – вже наказом заст. голови Берегівської райдержадміністрації Золтана Бабяка. Цей пан мотивував “репресії” тим, що підприємство зареєстроване не в районі. Мовляв, поки у нас не “пропишетесь” – працювати не будете.

Як сказала М.Каламуняк, вона розуміє, що району вигідно мати у себе хороші показники, податки і нові робочі місця. І засновники “Тріо” готові зареєструвати його в районі. Але за законом вони цього зовсім не зобов’язані і вирішувати це питання можна цивілізовано, а не ціною людей, які залишаються без роботи і зарплати, ціною зірваних контрактів. Та й діє пан Бабяк хитро: письмової вказівки, на яку можна було б подати до суду, не дає – розпоряджається усно.

Облдержадміністрація, обленерго, куди звернулася М.Каламуняк, визнали абсурдність ситуації і пообіцяли допомогти. Можливо, що й вдасться вмовити швачок попрацювати чи не 24 год. на добу, аби виконати замовлення, можливо, австрійський замовник погодиться не розривати контракт, але… Скільки ж можна прогинатися перед чиновниками, вклонятися аби вони не заважали працювати? М.Каламуняк, далеко не новачок у бізнесі, яка створила десятки робочих місць по області, готова перенести підприємство в інший район. Та важливо інше – аби ця ситуація не минула безкарно, аби були зроблені висновки, щоб інші підприємці, котрі захочуть розгорнути на Берегівщині виробництво, ішли легшим шляхом. І хоч така ситуація, за словами Мирослави Михайлівни, не скрізь, наприклад, у Хусті мер міста всіляко сприяє будівництву там консервного заводу, однак щось може змінитися, коли приймуть підготовлений Держкомітетом підприємництва кодекс чиновника. Щоб наші бюрократи на місцях закони і свої обов’язки виконували!

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com