Туризм
Наші новини
Визы в китай москва китайский визовый центр в москве.

Бідний багач — такі реалії закарпатської “туристичної мрії”

На календарі – друга половина червня. Хто ще не вирішив для себе, як провести літню відпустку чи її частину, сподіваємося, разом із цим матеріалом отримає поживу для роздумів. Ваш кореспондент вивчав можливості туристично-оздоровлювального сезону як на на власному досвіді, так і в кабінетах начальників, що відповідають за цю галузь.

ДОВІДКА

Мережа туристично-рекреаційних та санаторно-курортних закладів нараховує 123 об’єкти, у тому числі 36 санаторіїв, санарторіїв-пролілакторіїв, 87 туристичних та відпочинкових баз, пансіонатів, оздоровчих таборів. Крім того, в області є 48 готелів (мотелів), 4 екскурсійні бюро. На їхній базі одночасно можуть розміститися понад 12 тисяч гостей. Їх обслуговують понад 7 тисяч працівників туристично-рекреаційної галузі.

З початку нинішнього року ними було надано послуг на 11,56 млн. грн., у тому числі іноземним туристам — на 0,97 млн. грн. До бюджетів усіх рівнів перераховано 1,62 млн. грн. Галузь користувалася виключно внутрішніми інвестиціями: на розвиток матеріально-технічної бази підприємствами спрямовано всього 112,9 тис. грн. власних коштів.

НАШІ — ТУДИ, ЇХНІ — СЮДИ…

Експерти твердять про невичерпні туристично-рекреаційні можливості Закарпаття, а практика свідчить, що гості, особливо з-за кордону, переважно їх оминають. Не зайве нагадати, що саме іноземний туризм дає найбільші прибутки, значна частина яких осідає і у місцевому бюджеті.

Область почала втрачати свою привабливість для відпочиваючих ще на початку 90-их, а в 2000 році відставання сягнуло апогею. Особливо характерними були втрати з приймання туристів із-за кордону. Кількість іноземних гостей, які відвідали тоді Закарпатську область, була у 5 - 5,5 рази меншою, ніж у сусідній Львівській та у місті Севастополь, у 6 разів меншою в порівнянні з Запорізькою областю, у 2,5 рази — з Дніпропетровською. За кількістю прийнятих у себе іноземців Закарпаття відставало від Буковини. Про Київ, Крим і Одеську область нема чого й говорити: відставання у 29 -17 (!) разів.

Порівняльними даними серед областей за минулий рік ми не володіємо. А от про те, які тенденції домінували в самому Закарпатті, скажемо. Зокрема, прийнято 6542 осіб з-за кордону, яким було продано майже 26 тис. туроднів. Цікаво, що найбільше в Закарпатті побувало гостей із Угорщини — майже півтори тисячі осіб; понад 600 — громадян США, більш ніж по 300 осіб — Російської Федерації, Чеської Республіки. Далі йдуть Німеччина, Канада, Словаччина…

Щодо туристів, відправлених за посередництвом закарпатських фірм, то закордоном їх бачили набагато частіше: там побувало 20518 осіб. Кількість туроднів, “спожитих” нашими співвітчизниками закордоном, становила понад 132 тис. Серед країн, до яких виїжджали українці, лідирує Угорщина (9912 осіб), далі йдуть Хорватія (786), Польща (554), Словаччина (436) та Болгарія (413).

Красномовним є і такий факт: для лікування в область, за офіційними даними, не приїхав жоден (!) іноземець. Зате ми хоч трохи (6 осіб) своїх на чужоземні курорти відправили. Крім того, з спортивно-оздоровчою метою закордоном завдяки закарпатським турфірмам побували 119 громадян України. В Закарпатті ж, як турист, торік не побував жоден спортсмен-іноземець.

ЯКБИ НЕ “ЧОРНОБИЛЬСЬКІ” ДІТИ …

Співвідношення між групами туристів, які прямують закордон і які відпочивають в області, начебто задовольняє: внутрішнім (у межах Закарпаття) туризмом у 2002 році було охоплено 44 тис. чоловік. Нашим співвітчизникам продано замалим не 300 тис. туроднів. Але яка в цьому заслуга закарпатських фірм? Відверто скажемо, невелика. Скажімо, обласне дочірнє підприємство “Закарпаттурист”, яке втратило здатність самостійно поборотися за клієнта, з року в рік перебивається тим, що “Бог послав”. А він посилає у “закарпаттуристівські” бази на 70 відсотків нещасних чорнобильських дітей. Кошти на їхнє лікування передбачені в держбюджеті. Заслуг керівництва ОДП “Закарпаттурист” у тому, що підприємство залишається прибутковим, майже немає. Кількамісячна затримка зарплатні, перманентне затягування обов’язкових платежів та несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань перед партнерами тут стали майже правилом.

З усіх 12 туркомплексів і баз, що залишилися в складі підприємства, лише дві — “Форель” у Жденієві “та “Полонина” у Лумшорах — здатні по-справжньому конкурувати з приватними базами. Не випадково в двері цього підприємства все настійливіше стукає акціонування. Перетворення баз у акціонерні товариства, а відтак у самостійні господарські одиниці, на чому наполягає і керівництво області, дало б можливість майбутнім власникам краще розпорядитися майном, наполегливіше шукати інвесторів. Зберігати олімпійський спокій, вдовольняючися чорнобильськими “подарунками”, довго не вдасться.

“ЗІРКОВІ” ЛИШЕ “ЗІРКА” ТА “ДРУЖБА”

Домогтися, щоб Закарпаття стало ласим шматочком і для іноземців, які б більш охоче, ніж нині, розставалися зі своїми грошима в Українських Карпатах, можна. Нині надання послуг на рівні світових стандартів по плечу лише кільком закладам у області. До таких відносять туркомплекси “Драгобрат” та “Подобовець-2000”, спортивно-оздоровчий і готельний комплекси “Воєводино” та “У Тараса”, турбазу “Дубовий гай”, а також мотель “Мисливський будинок” (с. Лумшори), ще два-три заклади. Всі вони є приватними: лише така форма володіння об’єктами зацікавалює власників у високій якості послуг. Коштують вони недешево, але закордонним туристам доступні. До того ж через збільшувальне скло вони придивляються не до цін, а до рівня сервісу. Найменший дискомфорт, не те що вбиральня на подвір’ї, їх відлякує.

На якому рівні сервіс у готелях, які теж віднесені до турінфраструктури, зрозуміло з того, що лише два з них пройшли сертифікацію. Лише “Зірка” в Мукачеві, в яку вже вкладено близько 3 млн. закордонних (із США) інвестицій, та “Дружба” в Ужгороді мають статус “тризіркових” готелів. а ужгородський “Едуард”, на вивісці якого красуються аж чотири зірки, насправді не володіє жодною. Так само, як і решта в Закарпатті, він не пройшов сертифікації. Коли цей процес завершиться, невідомо з тієї причини, що його ніде не розпочинали.

РЕКЛАМУВАТИ СЕБЕ НІКОЛИ НЕ ПІЗНО

Зрозумівши одну з основних своїх бід — слабку інформаційну базу та відсутність реклами, на Закарпатті, хоч і з запізненням, почали наздоганяти згаяне. Активнішою стала участь турпідприємств, а також державних служб, які відповідають за галузь, в українських та міжнародних ярмарках. У минулому році чимало з них саме з такою метою, поряд із Києвом, відвідали Будапешт і Москву, а цього року вже двічі побували на спеціалізованих ярмарках у столиці України. Вирішено відродити власний міжнародний туристичний ярмарок, відомий раніше як “Турконтакт”, що не відбувався з 1999 року. Тепер він носитиме назву “ТурЄвроцентр — Закарпаття”, а пройде на старому місці — в обласному музично-драматичному театрі. Час теж не змінився: друга половина вересня, напередодні відзначення Дня туризму.

До багатьох змін призвела активність, що її демонструє протягом останнього року начальник управління з туризму і курортів (очолив підрозділ, коли він знову відокремився від “спорту та молоді”) Петро Хомик.

Серед наробок малочисельного, всього з шести осіб, управління — завершена паспортизація всіх без винятку об’єктів туристично-оздоровлювальної сфери. Про кожен із них відомо буквально все: і в якому фінансово-господарському стані перебуває, і які технічні та організаційні проблеми має, і яких інвестицій потребує… Щоб знайти ефективних власників для закладів, які перебувають на межі “вимирання” або вже “вмерли”, від початку липня управління Петра Хомика влаштовуватиме спеціальні тури для потенційних інвесторів. Вони відбуватимуться щотижня за розширеною (п’ять і більше днів) і скороченою програмою.

Найбільші перспективи відкриються з початком діяльності рекламно-інформаційного центру. Він володітиме повною базою даних і зможе надавати відомості всім, хто потребуватиме їх, без затримок. Поінформує про ціни, маршрути, квитки та ще багато чого. Довідково-інформаційні бюро повинні бути відкриті в різних місцях області. Є ідея пристосувати для цих потреб численні пости ДАІ. Нині вони, як правило, покинуті напризволяще. Для цієї програми, є сподівання, облрада виділить перші 10 тис. грн., а далі справа піде на спільному зацікавленні турпідприємств.

Є в нас люди, які знають, що і як слід робити. Це підтверджує і недавнє створення Асоціації туристичних підприємств області, яку очолив відомий фахівець-бізнесмен Володимир Чепа. Вона об’єднала тих, хто береться вирішувати проблеми у взаємній координації зусиль та співпраці з держструктурами. Є надія, що “туристична вулиця” матиме більше зеленого світла.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com