Туризм
Наші новини

Кравченко пішов, щоб повернутись?

Хітом минулого тижня можна вважати відставку голови Державної податкової адміністрації України Юрія Кравченка. Для багатьох аналітиків дана відставка була прогнозованою. Було лише питання в часі. І ось минулої п’ятниці час „Х” настав. Як відомо, 11 червня Президент України Леонід Кучма провів нараду з проблемних питань податку на додану вартість, у якій взяли участь перший-віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів Микола Азаров, керівники Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, Головного контрольно-ревізійного управління, а також Адміністрації Президента України. На нараді глава держави відзначив погіршення ситуації з надходженням до бюджету та відшкодуванням платникам заборгованості з ПДВ. Зокрема, він наголосив, що надходження цього податку продовжують скорочуватись, а обсяги простроченої заборгованості бюджету перед його платниками з початку року суттєво зросли. Проте, мало віриться, що саме проблема ПДВ стала поштовхом для усунення з посади Кравченка – людини, яка чи не єдина, котрій Президент Кучма повністю довіряє. А тому відставка Кравченка радше є політичною і пов’язана вона виключно з наближенням президентських виборів. Від самого початку перехід міністра внутрішніх справ, одного з найближчих людей до Президента Кучмии, в ДПАУ був трохи несподіваним і неприродним як для самого Кравченка, так і для податкової. Все-таки ДПАУ пережила той період, коли вона була винятково репресивним апаратом, і єдиним виходом після прийняття ліберальних законів оподатковування була економізация роботи податкової. Але її очолив генерал Кравченко. Малоймовірно, що він був у захваті від цієї роботи. Адже як міліціонер він міг налагодити керування, працювати з кадрами, домагатися необхідних цифр, але він не економіст і не реформатор. Він не був близький до західних інститутів, що курирують проведення реформ на Україні, і навіть не прагнув за ці два роки налагодити з ними особливі контакти. Його місце в ДПАУ було тимчасовим. Проте, як зазначають деякі аналітики, найголовнішою причиною відставки можна вважати те, що Кравченко на посаді Голови ДПА не впорався з виконанням основної функції, покладеної на нього владою. А саме: репресії та каральні заходи стосовно всіх, хто сьогодні знаходиться в опозиції до режиму. Крім того, ситуація з ПДВ, коли Кравченко фактично патронував протизаконне вимивання з бюджету мільярдів гривень, в тому числі і на виборчу кампанію Януковича, стала лише формальним приводом для звільнення. Що стоїть за відставкою Кравченка? Останнім часом Президент все активні виступає при розгляді урядом різних економічних питань. І з кожним таким виступом все більш помітним для громадськості стає невдоволення гаранта Конституції діями уряду Віктора Януковича. Можна припустити, що Президент так і не побачив у нинішньому прем’єр-міністрі людину, котрій можна довірити своє майбутнє і майбутнє родинного бізнесу. А тому критика уряду, особливо його економічного блоку, спрямована на створення привабливого іміджу самого президента, який, схоже, все більше подумовує над питанням власного балотування на третій термін. У цьому контексті важливою є думка і позиція Росії. у Москві переконані, що Кучма готується до третього строку і останнім часом вживає найактивніших зусиль з легітимації третього строку і в США – саме в цьому ключі кремлівська еліта сприймає останні візити крупних американських політиків в Україну. Проте, як заявив радіостанції «Голос Америки» російський політолог Станіслав Бєлковський, котрий цими днями перебував у Києві для відкриття української філії свого Інституту національної стратегії, для Кремля найбажанішим переможцем на українських виборах був би силовик – такий собі «український Путiн». Другим найбільш прийнятним для Кремля варіантом є Леонiд Кучма, і лише третім – Вiктор Янукович. Як каже політолог, це випливає як зі ставлення самого Кучми до глави уряду і тих кроків, які робляться в Україні, щоб його підставити, так і з того, що Янукович не є компромісною фігурою для багатьох суб“єктів великого бізнесу в Росії. Вважають, що Янукович як представник певного економічного угруповання російському бізнесу в Україні шансу не дасть. Крім того, зауважує політолог, Янукович не стане президентом, бо занадто розрекламував свої судимості. Як каже Бєлковський, Кремль розглядає натомість два реальніших проекти. Найбільш бажаний – варіант українського Путіна, силовика, який зміг би швидко, за кілька місяців набути рейтинг і стати наступником. Другий за прийнятністю для Москви варіант – третій строк Кучми. Кучма потрібен Росії через те, що залежний від неї: «Росію влаштовує те, що він обмежено легітимний в очах Заходу. Це означає, що Кучма завжди матиме потребу в Росiї як у джерелі легітимності». Щодо реальності переобрання Кучми на третій строк, у Кремлі великі надії покладають на адміністративний ресурс. «Вважається, що жоден інший кандидат в президенти, крім самого особисто Леоніда Даниловича, не може цей адміністративний ресурс привести в дію належним чином так, щоб забезпечити будь-який потрібний результат виборів», -каже політолог. А тому відставка Кравченка цілком логічно вписується в схему сильного Президента, котрий хоче навести лад в державі. Це по-перше. По-друге, Леонід Кучма добре усвідомлює, що для досягнення третього президентського терміну йому вкрай необхідні свої люди на найбільш відповідальних ділянках роботи. Окрім того, відставка Кравченка аж ніяк не означає його падіння і забуття.
Для Кравченка є кілька варіантів: або він піде в Адміністрацію Президента, або в РНБОУ, або повернеться на колишнє місце роботи – у МВС, або… По-третє, не виключено, що саме Кравченко стане тим російським варіантом українського Путіна, силовика, який зміг би швидко, за кілька місяців набути рейтинг і стати наступником. Але в такому випадку, це буде серйозна перебудова всередині правлячих груп. Більше того, це буде мікрореволюція. Однак Кравченку буде дуже складно конкурувати з Ющенком, рейтинг якого настільки високий, що тільки надзвичайна виборча кампанія може це змінити. У зв”язку з цим слід найближчим часом очікувати публічних виступів Юрія Кравченка з критикою уряду, який, буцімто, перешкоджав йому у наведенні порядку з відшкодуванням експортерам ПДВ. Одночасно не слід забувати, що „орли Кравченка” після його відставки з посади головного міліціонера держави зберегли за собою керівні посади як на місцях, так і в центрі. Правда, при цьому їх вплив на процеси дещо зменшився. А тому вони захочуть повернути собі втрачені позиції при Президентові Кравченкові. І для цього робитимуть все можливе і не можливе. Чи можна очікувати якісь кадрові зміни в податкових органах Закарпаття? Це питання, безумовно, цікавить не стільки громадськість, скільки посадовців, котрі залежні від тих процесів, що відбуваються в центрі. Проте, малоймовірно, що якісь зміни відбудуться. Не для цього Медведчук стільки сил і ресурсів вклав. Інше питання, яке рішення щодо Кравченка прийме сам Президент: або Кравченко стане офіційним спадкоємцем влади з опозиційним пафосом щодо уряду, або вирішуватиме найскладніші ділянки роботи у президентських виборах Леоніда Кучми. Зрештою, про рішення Кучми ми дізнаємось за кілька наступних тижнів.

Рубрика: Політика
Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com