Туризм
Наші новини

“І обличителем жестоких, людей неситих…”

Журналісти покликані бути “санітарами” суспільства
Сьогодні на інформаційному ринку області газет, як ніколи, багато і різних. З наближенням виборів нові видання “народжуються” і відроджуються майже по днях… Після 1 квітня чимало з них знову піде в небуття, тож говорити про якість новоспечених інформаційних продуктів не доводиться. Тим більше, що багато з них є звичайними “агітівками”, що покликані створити позитивний імідж тієї чи іншої особи. На цьому тлі чи не найбільшим монополістом ЗМІ сьогодні є обласна держадміністрація, яка призвала під свої знамена ще недавно “лежачі” “Закарпатську правду”, “Слово”, які в хорі уже існуючих “Новин Закарпаття”, “Молоді Закарпаття”, “Вістей тижня” співають осанну першій особі області.

За таких умов численний загін журналістів цих провладних видань виступає, на жаль, у ролі своєрідного обслуговуючого персоналу. Хоча, з іншого боку, переважна більшість ЗМІ в Україні знаходиться в таких умовах, що вони змушені “служити” або владі, або певним політико-фінансовим кланам. Газети, на превеликий жаль, ще не стали тим ринковим продуктом, який би виборював своє місце під сонцем за рахунок якості інформації, об’єктивності її подачі, гостроти виступів, а також вдалого менеджменту. За своєю природою журналісти покликані бути “санітарами” суспільства. У зв’язку з цим я пригадую досвід чеських колег. Здається, це було в 1994 році. Тоді я працював власкором газети “Киевские Ведомости” в Чехії. Так от, журналісти впливової газети “Млада фронта – днес” розкопали пікантний факт щодо тодішнього Генпрокурора Чехії Іржі Щетіни. Вони з’ясували, що останній, одержавши від держави пристойну квартиру в Празі, утаїв відомості про власний особняк, який за 40 тисяч доларів здавав у найм голландській фірмі. Протягом тривалого часу вся чеська преса рясніла новими подробицями про те, як поважний Генпрокурор обманув державу. Під впливом громадської думки Президент Чехії Вацлав Гавел заявив, що Іржы Щетіна повинен піти у відставку. Таким чином, у даному випадку преса ідеально зіграла роль “санітара”, “посприявши” відставці людини, яка морально не могла обіймати посаду Генпрокурора.

Подібних прикладів немало. Досить згадати Уотергейтський скандал і принципову позицію журналістів та редактора газети “Вашінгтон пост”, які вели журналістські розслідування. У результаті цих публікацій Президент США Річард Ніксон змушений був подати у відставку.

Я свідомо навів ці приклади, оскільки деякі “друзі газети” докоряють “Старому Замку” в надмірній критичності публікацій. Мовляв, відколи Віктор Балога пішов у відставку, в газети “прорізався” голос. Однак це не зовсім так, бо й за губернаторства Балоги у “Старому Замку” не бракувало критичних публікацій. Досить пригадати жорстку статтю “Півроку після паводка”, якою не менш жорстко присоромлював посадовців на велелюдному зібранні в ОДА міністр-надзвичайник Василь Дурдинець. Я вважаю, що така позиція газети є оптимальною, оскільки упереджує прийняття посадовцями невірних рішень, зрештою, підказує їм можливі варіанти розв’язання тієї чи іншої проблеми, не дає заспокоюватись на досягнутому. У будь-якому випадку, гірка правда є кращим варіантом, аніж багатоголосий хор солодкої брехні.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
Пишіть на andsale@hotmail.com