Туризм
Наші новини

Микола Роглєв: “Нусер не може бути першою особою, бо в нього не той характер…”

Миколу Роглєва знає все Мукачево. Мабуть, немає в місті людини, яка б стільки часу присвятила розвитку міста. У 80-х роках, коли Мукачево бурхливо розвивалось, саме Микола Йосипович керував містом. Упродовж останніх чотирьох років Микола Роглєв працює на посаді першого заступника міського голови. Його, як авторитетного керівника, ми попросили розповісти про те, як працював кадровий апарат міста “тоді” і тепер. І як він, на його думку, може працювати в майбутньому.

- Миколо Йосиповичу, Ви тривалий час керували Мукачевом у період “перебудови”. Яка головна, на Вашу думку, відмінність у роботі комунальної сфери тоді й зараз?

- За Радянського Союзу були свої “плюси” і свої “мінуси”. Грошей було достатньо, але не вистачало матеріально-технічної бази. Основним завданням тоді було підняти соціальну сферу. За часів мого головування був розроблений Генеральний план комплексної забудови міста, за яким з’явився мікрорайон Росвигово зі школами, дитсадками, торговими точками. Гроші виділялися саме на це. Однак, для розвитку комунальної сфери діяв залишковий принцип. Це й було основним недоліком. На утримання комунальних підприємств, будівництво доріг, водозабірних і очисних споруд, мереж, благоустрій мікрорайонів, прокладення нових вулиць тощо грошей хронічно не вистачало. Тому відбувся деякий розрив – житлове будівництво випереджало розвиток сфери забезпечення життєдіяльності міста. У черзі на житло у 1979 році, коли я прийшов головою, було приблизно 4,5-5 тисяч сімей. А у 1992 році, коли я полишив посаду мера, 70 відсотків підприємств закрили свої черги.

- Нині ситуація інакша?..

- Звичайно. Якщо підприємство нарощує потужності, організовує додаткові робочі місця, відповідно, є додаткові надходження в місцевий бюджет – тоді згідно рішення сесії можна направляти кошти саме на відсталу галузь. Раніше таке перенаправлення коштів вважалося злочином, і за це можна було сісти до в’язниці.

- Такий розмах будівництва, очевидно, позначався на комплектації органів місцевого самоврядування…

- Так. У зв’язку з величезним будівництвом житла, будувались і розширювались промислові підприємства. У виконком, відповідно, прийшли працювати люди з вищою будівельною освітою. Так потрапив сюди Іван Лукеча, Василь Ільтьо. Але на цій роботі, окрім професіоналізму, потрібно бути ще й психологом, організатором, мати здібності працювати з людьми, іншими керівниками. Це багатогранна діяльність. Досвід цього приходить з роками. Поставало питання “обкатки” новобранців. Потім настали нові демократичні умови, конфліктні ситуації, міжрелігійне протистояння…

- А чому Ви полишили посаду голови міськвиконкому?

- Сильно напружились міжконфесійні відносини. Практично, вони зайшли в глухий кут. Якщо інші проблеми мені вдавалось вирішувати, то цю – ні. На рівні держави вони не вирішувались, на місцях – тим більше. Тому я написав заяву… Після того мером обрали Лукечу, він запросив Ернеста Нусера.

- Ви далі стежили за роботою команд мерів Івана Лукечі та Василя Ільтя?

- Звичайно. Коли Віктор Балога запросив мене до своєї команди, я зробив аналіз діяльності попередніх керівників. Якщо деякі питання з благоустрою вирішувались ще у 80-х, то за ці роки – від 1992-го до 1998-го, я вважаю, стався повний застій. Промислові підприємства перестали працювати. Дохідна частина бюджету становила лише 9 мільйонів. Розвивати інфраструктури з цих грошей неможливо було. Треба було терміново нарощувати та будувати дамби, капітально ремонтувати мости. За ті роки практично нічого конструктивно не було зроблено, місто йшло до занепаду.

- Але тоді це можна було обґрунтувати загальною ситуацією у державі. Постійно мінялися Кабінети Міністрів, майже вся економіка була “в тіні”, розвивалася бартеризація, була шалена інфляція тощо…

- Так, я згоден, але коли прийшла команда Віктора Балоги, за прем’єрства Пустовойтенка, був ще бартер, а стан справ у місті різко покращився. Він розклав кадри за здібностями. Він нікого не ділив за національністю, за віком чи партійністю. Тому пішло покращенння. У виконкомі з’явилась ділова атмосфера. Він прийшов сюди з підготовленою командою.

- А Вас, людину, яка працювала серед комуністичної номенклатури, він чому запросив?

- Я ніколи не був компартійним лідером. Я був “робочою конячкою”, працював на лижній фабриці головним інженером. Мене не обирали головою виконкому через те, що я член партії. Мене взяли тому, що, мабуть, вважали за професіонала. Адже я відбудовував фабрики. У владу тоді брали спеціалістів. Якщо людину – з комсомолу, вона ставала ідеологом. Так само і Віктор Іванович знав, що за 12 років, коли я був головою, місто зробило величезний крок вперед, тому й розраховував на мій професійний досвід.

- Команді Віктора Балоги одразу після обрання довелося ліквідовувати літні та листопадовий паводки 1998 року, які нанесли чималих збитків Мукачеву. Яку допомогу в цьому місту надала держава?

- З державного бюджету надійшло майже 2,8 мільйона гривень. З цих грошей, в принципі, був повністю профінансований ремонт Підгородського моста, по лінії мінводгоспу були профінансовані роботи на майже мільйон гривень. Решта коштів вишукувалась тут, на місці. Безумовно, держава надала значну допомогу будматеріалами, виділила гроші на квартири для постраждалих, які не хотіли відбудовуватись. Але основна частина відновлювальних робіт, а це понад 8 мільйонів гривень, була профінансована з місцевого бюджету. Дуже постраждала комунальна сфера. Її відновлення дотепер до кінця не профінансовано, хоча робіт виконано на 1,7 мільйона гривень. Нам ще потрібно, як мінімум, 14 мільйонів гривень для нарощування дамб Коропецького каналу, для ліквідації наслідків паводка на всіх КНС і комунальних об’єктах. Від травня ні з державного, ні з обласного бюджетів ми не отримали жодної копійки, хоча туди вже відправлено сотні листів і зроблено тисячі дзвінків.

- Але ж в області є повноважні представники Мукачева – депутати. Так, депутат Ернест Нусер займає далеко не останню посаду в обласній раді. Невже вони не захищають інтереси міста?

- Мене дивує інше. Будучи заступником голови міськвиконкому за Лукечі, за Ільтя, працюючи практично в одній команді з Віктором Балогою в обласній раді й дотепер, він мав можливість не раз проявити себе і свої здібності. Замість того, щоб іти до кінця одним фронтом, він займає незрозумілу позицію. Місто почало занепадати саме тоді, коли він був заступником голови міськвиконкому. І тепер, коли Мукачево команда Віктора Балоги витягла з боргової ями, практично вирішила проблему затоплення, майже всі мікрорайони приводить до порядку, налагоджує комунальну інфраструктуру, то Ернест Ернестович вирішує, що “потягне” місто. Нусер не може бути першою особою, бо у нього не той характер. Якщо Балога один раз дає команду, і вона одразу виконується, то Нусер і десять разів може наказувати, а справа з мертвої точки не зрушить. Я вважаю, що містом має керувати професіонал, який вже чогось досяг, який має характер першої особи і комплекс людських та професійних якостей. Тут треба бути лідером, а цьому в жодному вузі не вчать. Віктор Балога та Йосип Кулл є лідерами. Інші люди, які тепер вирішили балотуватись на посаду мера міста, завжди грали другорядні ролі, працювали під чиюсь диктовку. Якщо вони будуть обраними, то місто повернеться на рівень 1992-1998 років. Я думаю, що мукачівці цього не хочуть.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com