Туризм
Наші новини

Ковнерівський політичний процес 1942 року

В червні-липні цього року минає 60 років, коли в запустілому палаці барона Ковнера у Мукачеві відбувся політичний процес над членами підпільної організації ОУН, метою якої було звільнення нашого краю від угорської окупації. На лаві підсудних перед військовим трибуналом опинилося 170 чоловік.

Відновлення діяльності ОУН на окупованому Закарпатті засвідчувало певний політичний рівень свідомості населення, що було результатом національно-політичного відродження, яке відбувалося в період між двома світовими війнами, коли Підкарпатська Русь була складовою частиною Чехословацької Республіки. Підпільна організація, керована ОУН, була побудована на конспіративній основі. Найнижча ланка її складалася з трьох членів, один із яких мав зв’язок із наступною ланкою по вертикалі аж до проводу. Члени організації керувалися правилом: “Про справу говорити не з ким можна, а з ким треба”. Від проводу до низових ланок через зв’язкових передавалася інформація, інструкції, завдання. Всі члени мали прибрані імена “псевдо”.

Організація випускала друкований орган “Чин”, поширювала літературу, листівки. Кожна ланка-трійця мала переконаних симпатиків, готових у відповідний момент до рішучих дій.

За неповні два роки діяльності Закарпаття було охоплено мережею ланок, тут було налагоджено організаційний зв’язок та інше. Базою організації був Хуст.

За політично потенційними особами, які проявили себе вже у період Карпатської України, стежила угорська контррозвідка “Киймелгарітов”. Враховуючи деякі організаційні помилки підпілля, владі вдалося натрапити на слід організації. Розпочалися арешти. Спочатку ув’язнених тримали в Чинадіївському і Мукачівському замках, а потім усіх перевели в Ковнер-каштіль. Тут тривали допити, які проводилися за допомогою середньовічних тортур, з приниженням людської гідності й морально-психологічним травмуванням. Замучених відливали водою, лікували, щоб далі катувати. Такі жахливі допити робилися для того, щоб довідатися якомога більше про саму організацію і потім помститися за сміливість “покірного угрорусина”, який замахнувся, на цілісність “Великої Угорщини”.

Після закінчення слідства відбувся суд. В останньому слові перед військовим трибуналом такі підпільники як Цуга, Маркусь, Орос, Габовда, брати Бандусяки та інші, що належали до керівництва організації, вказували на загрозу більшовизму для Європи, та на роль українського націоналізму. Тодішні угорські можновладці ці пророкування не сприйняли. Суд виніс всім різні вироки: від шести місяців до дванадцяти років тюремного ув’язнення.

Невдачі гітлерівської коаліції на фронтах причинилися до того, що частину в’язнів випустили на волю наприкінці 1942 року, а решту у наступні роки до закінчення війни в 1945 році.

Після звільнення від угорської окупації доля не була прихильною до колишніх ковнерівців. Український націоналізм був лютим ворогом для комуністичної Москви, і тодішнє КДБ взяло на облік всіх ковнерівців. Частина з них подалася закордон, частина примирилася з режимом в очікуванні кращих часів. Групу, керовану Михайлом Габовдою, за приналежність до ОУН-УПА було заарештовано в середині 1945 року. Ужгородський спецсуд засудив Михайла Габовду, Михайла Зайця, Івана Балажа, Ганну Качуровську, Михайла Петричка до розстрілу. Згодом, крім Михайла Габовди, розстріл замінили на 20 років таборів. Керівника групи розстріляли в Ужгородській в’язниці в листопаді 1945 року. Інших – Дмитра та Івана Качуровських, Магдалину Богдан, Степана Іляшко, Василя Уксту, Івана Коріня – засудили до різнихстроків у сталінських таборах.

Сьогодні в Закарпатті живе 17 ковнерівців та більше десяти закордоном.

Ковнерівський політичний процес довів життєздатність української національної ідеї, стривожив угорських прислужників в Ужгороді й змусив прогресивні кола Будапешта замислитися над злочинами, скоєними під час окупації. Прикро, що й дотепер спадкоємці хортіївського режиму не вибачилися перед Україною за скоєне.

9 червня о 10 годині біля Ковнер-каштіля (Мукачево, вул. Толстого) відбудеться урочисте зібрання на згадку про події 1942 року. Запрошуються всі, кому не байдуже наше минуле.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com