Туризм
Наші новини

Чиста совість, моральне задоволення – це і вважає багатством справжнього педагога заслужений вчитель України Віктор Машіка з Мукачева

Гість редакції з першого погляду був подібний до багатьох інших гостей – худорлявий, у скромному піджачку вчитель, основне надбання якого – його учні. З торбинки, розповідаючи про своїх випускників, він почав виймати посібники і фотографії. Посібники – свої, фотографії – вихованців. Методичні розробки, до речі, присвячені, знову ж таки, учням. Це і вказано на обкладинці книги – таким і таким учням завдячую. Практиканти у редакції перешіптувались: “Це мій колишній вчитель. Він дуже розумний”…

Віктор Машіка, 42-річний вчитель Мукачівської школи № 6, разом із переможцями Всеукраїнського конкурсу “Вчитель року - 2002”, днями був удостоєний звання “Заслужений вчитель України”. В 1996 році він випустив збірник питань з історії, географії, біології та правознавства, який був рекомендований Міністерством освіти до використання в школах. Через чотири роки збірник був перевиданий зі значними доповненнями. Інтерес до нього зріс настільки, що деякі колеги Віктора Томашевича його… переписали і видали, як свій. Нині вчитель готує свою третю книгу.

“В 1999 році я випустив клас, з яким у мене склалися прекрасні стосунки, – згадує співрозмовник . – З ним я їздив на брейн-ринги. У співавторстві з одним учнем цього колективу, Красноголовцем, я написав методичний посібник з правознавства. Нині, він – студент УжНУ, громадський декан юридичного факультету, відмінник, вже працює і має непогані прибутки. Взагалі, школярі були дуже задоволені цією грою”.

Для вчителя найголовніше – чиста совість, переконаний Віктор Машіка. Хоча нині багато говорять про умовність безплатної середньої освіти, його підопічним, а нині студентам і працівникам престижних фірм, основні знання були дані безкоштовно. Вчитель Підгорянської школи по-доброму гордиться переможцями всеможливих олімпіад, якими ставали його вихованці. “Уроки вести – справа для вчителя звичайна, але зайняти його учню певне місце на Республіканській олімпіаді набагато складніше, ніж отримати найвищу оцінку в школі. Скажімо, на олімпіаді з правознавства школярам задають такі запитання, що й не кожен юрист може відповісти. Учням 11-х класів якось треба було визначити основні недоліки Закону про вибори. З юридичної точки зору! Причому, Закону немає перед тобою, його треба було завчити! І це – за три години! Погодьтеся, не так-то й просто. Встиг – встиг, не встиг – то вже вибач, – не перестає дивуватися Віктор Томашевич. – Або ще таке завдання творчого характеру: яких порушень українського законодавства допустився б Карлсон, якби літав між будинками? Тут треба згадати міжнародні правила польотів, крадіжку з-під стола тощо. Бувало таке, що учні, які займали перші місця, відповідали лише на 60 відсотків запитань”.

Віктор Машіка безпомилково перераховує своїх найкращих учнів, які брали участь і займали перші місця в міських, обласних і Республіканських олімпіадах. Чимало з них гризуть ґраніт науки у вузах Львова, Києва та інших.

Вчитель сам вже місяць не може прийти до тями після конкурсу на звання “Вчитель року”. Без проблем вигравши міський етап, на обласному вже треба було провести урок у незнайомому класі. Але подібні завдання він долав тричі, тому без ускладнень отримав перше місце на Закарпатті. Щоб взяти участь у Всеукраїнському конкурсі, кожна область має надіслати матеріали лише одного учасника – методички та відеозапис одного уроку. З 27 претендентів журі відбирає тільки 12. Двічі Віктора Томашевича не вибирали, але він вперто йшов до мети – людина, каже, весь час удосконалюється. А цього разу за заочним туром йому присвоїли перше місце.

В Києві на захисті педагогічних ідей треба було зробити доповідь про власні нововедення вчителя у методику викладання права і якими результатами це підтверджується. Віктор Машіка розповів про 11 призерів Республіканських олімпіад. Показав листи вдячності за впроваджену ним методику, яку використовують на своїх уроках вчителі різних регіонів України. Потім – знову заняття в незнайомому класі. “Це суперстресова ситуація, оскільки ми не знали ні теми уроку, ні рівня підготовленості учнів. А з ними я познайомився за дві хвилини до дзвінка. Причому, в класі було 24 учнів і 28… присутніх членів журі”, – пригадує педагог.

Нарешті, в суперфінал обрали п’ятірку вчителів. Цей найважчий етап включав візитку, де кожен має розповісти про себе і, на вибір, – частину правової бази України. Але найважче було дати комплексний, вичерпний аналіз юридичної ситуації показаного фрагменту з фільму. На роздуми відводилося лише 30 секунд, а в залі – 300 чоловік. У колег Віктора Машіки нервова система не витримувала. Дехто говорив не по суті, дехто – лише одне речення. А мукачівський вчитель двічі виходив з регламенту – його доповідь ніяк не вкладалася у 2 хвилини. Результат – у двох 0 балів, ще у двох – 2 бали, у нього – 10 балів.

То ж чому Вчитель Року, Заслужений Вчитель України, знаючий правник ходить пішки в скромному костюмі, коли його випускники вже давно мають комп’ютери, мобілки і престижні авто? Віктор Машіка відповідає на це запитання майже по-філософськи: “Консультую безкоштовно, бо не маю юридичної освіти. І коли бачу, що міг би виграти процес у професіонала, а я ним не є, отримую моральне задоволення. А його не можна купити ні за які гроші. Чому я не маю грошей? Це не зовсім так, бо в мене 2,5 ставки. Це 46 годин, суботи робочі, половина неділі також. Крім того, викладаю на обласних курсах. Інші вчителі приводять на репетиторство своїх дітей, але багатьом відмовляю, бо не маю часу. І це найбільше довір’я…” – і далі розповідає про учнів, їх знання і досягнення, хоча є двоє своїх дітей. І жодного натяку на заздрість, чи образу, жодного слова про нелегку вчительську долю.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
Пишіть на andsale@hotmail.com