Туризм
Наші новини

Той, хто своєчасно платить за світло й інші комунальні послуги, має право користуватися пільгами…

Дивна якась у нас держава. Законослухняним бути невигідно… як фінансово, так і морально. Спитаєте, чому? Бо людей, які чесно виконують ст. 67 Конституції України, що гласить “…Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом”, – в Україні не тільки не поважають, а вважають, що вони чимось дивакуваті. Дійсно, викликає подив, коли пенсіонери зі своїх мізерних пенсій від 70 до 130 гривень регулярно, кожен місяць, в один і той же день платять за світло, газ, воду, економлячи на своєму здоров’ї (після сплати комунальних послуг вони змушені стати вегетаріанцями). Та якби в нас була “нормальна держава”, то таких громадян цінували б понад усе і писали про них в газетах, знімали фільми, запрошували в школи на святкові вечори, і саме головне, ці люди дійсно заслуговують на пільги за сплату комунальних послуг. Списувати борги треба не тим, хто живе безбідно, їздить на іномарках і зовсім не думає платити за світло. А то в нас “фальшивих” пільговиків розвелось… І це привело до парадоксу: той хто платить, не шанований, а принижений. Аналогічна ситуація і з податками. Підприємства, фірми, керівники яких особливо наближені до київських чиновників-“імператорчиків” звільнені від усіляких податків, а “деруть” різницю з малого й середнього бізнесу, та підприємців без “даху”. Саме через це на фірмах, які регулярно вносять лепту в бюджет, тобто утримують на своїх плечах дитячі садки, школи, лікарні, театри, музеї, – досить невелика зарплата. Коли платиш за себе, та ще за двох, так званих “наближених”, то не дуже “розженешся” з платнею.

Зараз чути багато розмов на тему відсутності в державі позитивних героїв. Газети пишуть, телебачення показує лише популістів-політиків, які хочуть, але не можуть, шахраїв-корупціонерів, що за декілька секунд здатні поцупити гроші з бюджету, вбивць, маніяків і т.д. Та є в нас герої справжні – це чесні платники податків і громадяни, які знаходять можливість своєчасно оплачувати спожите світло, газ і воду. От за кого треба писати, от кого треба показувати на екранах… Знаєте, хочеться вклонитися бабусям, дідусям, керівникам фірм, які, бачачи таку несправедливість, виконують свої громадянські обов’язки, тим самим, утримуючи державу на плаву.

Скажіть, ну чому б пенсіонеру, який протягом року чесно розраховувався за світло, енергетикам не надати 100 КВ безкоштовно. А то ви, шановні, лише погрожуєте карами, а самі не заохочуєте. Знижки потрібні тим, хто платить. І хтозна, чи не покращиться ситуація не лише з погашенням заборгованостей за компослуги, а й з нормальною сплатою податків.

Р.S. Ситуація з оплатою в державі катастрофічна і винуваті в цьому не так громадяни, як неумілі наші керівники. Податки в державі зависокі, світло дороге, бо безліч жадібних посередників існує між виробником і споживачем. Так, що починати треба з “голови”.

Я – ваша гривня

Я прийшла до вас, до хати
Всіх вас чемно привітати.
Ви ж мене давно чекали,
І скажу – не пригадали.
Я – нова, міцна, здорова,
Йду я гордо по країні
І вклоняюсь вже з дороги
Людям рідної Вітчизни.
Хочу разом з цим сказати:
Хто мене бажає мати,
Мусить чесно працювати.
З тими буду я дружити,
Хто уміє сталь варити,
Хто вугілля добуває,
Нафту з-під землі качає,
Хто будує для народу,
Рідну береже природу.
Й тих люблю я, хто Вкраїну
Урожаєм прикрашає,
Й тих, хто від хвороб людину
Повсякдень охороняє.
В дружбі буду я із вами,
В школах хто дітей навчає,
Хто новими відкриттями
Рідний край наш прославляє.
Й з тими буду в дружбі жити,
Хто стоїть на варті миру
Хто поклявся боронити
Нашу Батьківщину милу.
Я скажу й для інших слово,
Хоч воно й звучить суворо:
Тот мене не буде мати,
Хто не любить працювати.
В руки ледарям не дамся,
Спекулянтам не піддамся.
Дармоїдів не терплю я,
Кожен це хай добре чує.

Іван Чопей

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
Пишіть на andsale@hotmail.com