Туризм
Наші новини

Що краще: дитячий будинок чи будинок сімейного типу?

Всі діти люблять своїх батьків. Але, на жаль, трапляється так, що деякі з них позбавлені батьківського піклування. Тоді, зазвичай, вони потрапляють у дитячі будинки, де звичайно, не можна відчувати себе як у рідній сім’ї.

Та є спосіб покращити дитинство цих малих громадян. Це – будинки сімейного типу. На щастя, і в нашому місті є вже два такі заклади. Один із них був створений ще в 1997 році. Тут зібрані діти з реформатських релігійних громад Закарпаття. Спочатку їх було лише четверо, а зараз – 21. Наймолодшому 7,5 років, а найстаршій – 20. 15 хлопчиків і дівчаток ходять у ЗОШ №3. Старші ж навчаються в УжНУ, одна дівчинка – в Угорщині, дехто зараз прагне влитися в студентську сім’ю МТІ.

Левову частку турбот із організації нової справи взяла на себе педагог Теплицька Жужана Андріївна. Звичайно, без допомоги релігійної громади та просто добрих людей як з України так і з-за кордону це зробити було б набагато важче. Вихованням та доглядом за дітьми займаються 4 вихователі і одна кухарка. Всі вони дуже близькі між собою, тому деякі дітлахи й звертаються до Жужани Андріївни –“Мама”. Цього у звичайних дитячих будинках немає, бо дітей там набагато більше і вони не відчувають затишку рідної домівки. Будинок знаходиться на фінансуванні реформатської церкви та різних релігійних громад. Діти щотижня ходять у храм і, взагалі, намагаються жити за законами християнської моралі.

Більшість обов’язків із підтримання порядку в домі, а він не малий, розділені між дітьми. Тут є 3 хлопчачі кімнати і 2 дівочі. Кожного дня вихователі перевіряють їх. Потім підводяться підсумки. І ось зараз четверо хлопців, які були найохайнішими, отримають нагороду за старанність – екскурсію в Київ. Час канікул використовують сповна. Минулого року їм вдалося поїхати відпочити на море, а цього – вони отримали путівку від обласного управління сім’ї, молоді та спорту в спорткомплекс у Берегові. Частина дітей поїде в різні релігійні табори. Декілька разів вони були на Синевирі, Шипоті, Пікуї. Часто ходять на екскурсії в замок “Паланок”, монастир та інші цікаві місця Мукачева. Люблять ходити на рибалку. Взимку їздили на 3-4 дні в Студене кататися на лижах та санчатах.

Взагалі, діти дуже люблять займатися спортом. У дворі вони мають маленьке футбольне поле, баскетбольний майданчик, невеличкий басейн, тенісний стіл, турніки. Часто ходять грати в футбол з учнями ЗОШ №2, що знаходиться поблизу їхнього будинку. Також тут є комп’ютер з виходом в Інтернет, тож бажаючі можуть відправляти листи своїм друзям по всьому світі. Кілька разів сюди приїжджали молоді люди з братських релігайних громад США та Канади. Радості дітей не було меж. Американці жили разом з ними, хоч їм пропонували кімнати при церкві. Названі батьки стараються, щоб життя в цьому будинку не відрізнялося від повсякдення в звичайній сім’ї. Тут відзначають всі свята і всі дні народження. Проводять веселі конкурси, змагання, і дні, коли діти виконують ролі дорослих, а дорослі – дітей, також святкують всі релігійні свята. Вихованці тут мріють стати пожежниками, водіями, психологами, будівельниками, вчителями. Ніхто не хоче згадувати про минулі труднощі, вони живуть нормальним життям з вірою в майбутнє з Божою допомогою і допомогою добрих людей. Їх люблять і вони люблять своїх наставників, братиків та сестричок. В Закарпатті вже є шість таких будинків, а в Україні – 106, де проживає 1098 дітей, а в інтернатах – 20000 зі 100000 соціальних сиріт. Насправді, будинки сімейного типу є вигіднішими ніж звичайні. На одну дитину в дитячому будинку виділяється державою 6000 гривень, а в будинку сімейного типу – 3000. Ще одна суттєва різниця в тому, що дитячі будинки фінансуються обласним, а будинки сімейного типу - міським бюджетом. Тому місту вигідніше створювати дитячі будинки.

Реформатська церква організувала перший будинок сімейного типу і будемо сподіватися, що й інші підуть цією стежкою творення добра.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com