Туризм
Наші новини

Українців у Португалії біля 50 тисяч, хоча їх тут ніхто не чекав

Мукачівка Клара Панькович про себе
та нинішнє життя українців у Португалії

Легалізація усіх працюючих іммігрантів у Португалії припинена. Так вирішив уряд цієї країни, яка розташована на Атлантичному узбережжі Піренейського півострова, ще у квітні цього року. Емігранти, які в’їхали туди до 30 листопада 2001 року, мають право отримати робочу візу на рік, якщо зуміють підтвердити час свого в’їзду в країну. Ті, хто отримав легалізацію, часто запрошують потім до себе своє подружжя. Але ці люди вже не можуть отримати право на роботу і перебуватимуть у Португалії на утриманні працюючих. Більшість власників фірм тепер вже не ризикують приймати до себе нелегалів, оскільки за незареєстрованого робітника накладатимуться великі штрафи. Служби контролю значно посилили свою діяльність. В Лісабоні та Порті створені спеціальні табори для іммігрантів. Тут вони чекають вислання на батьківщину.
Про нинішнє життя українців, які отримали легалізацію, розмова з професором музики коледжу св. Теотонія в місті Коімбра Кларою Панькович, про яку “Старий Замок” писав у березні цього року.
– Кларо Тиберіївно, скільки українців зараз є в Португалії?
– Офіційна статистика називає цифру 27 тисяч. Всього ж наших співгромадян у Португалії біля 50 тисяч. Це найбільша кількість іммігрантів із країн колишнього Радянського Союзу. Потім йдуть молдавани, білоруси і росіяни.
– Як ставляться португальці до українців, що там працюють? Чи вплинув на це якимось чином трагічний випадок зі смертю молодого португальця після бійки з нашими співгромадянами?
– Я перебуваю в Португалії майже два роки. Португальці – нація доброзичлива. Так склалося історично, що вони зараз проживають по всій Європі, бо так само шукають більш оплачувану роботу. Тому проблеми життя іммігрантів їм зрозумілі. Щодо українців – тут усе залежить від нас самих, нашої поведінки. Випадки, коли власник фірми не оплачує виконану іммігрантом роботу, трапляються всюди.
Португалія – країна іншого, капіталістичного світу, до якого ми не звичні. Тому нам треба обов’язково рахуватися з тими умовами і нормами відносин, які у них прийняті. Без знання португальської мови тут неможливо отримати добру роботу з відповідною оплатою. Легальному іммігранту треба обов’язково знати закони цієї держави, бо їх незнання не звільняє від відповідальності. Від’їжджаючи у далеку країну, ми цього не знали. А українців там ніхто не чекав.
– Які плани Ви намітили у своїй роботі?
– На відміну від Канади, в Португалії ще немає організованої української діаспори. Хоча за планами Євросоюзу місто Коімбра, де я працюю, повинно стати до 2012 року одним із культурних центрів Європи. Тому зараз там буде створено товариство слов’янської культури. Мене також запросили до співпраці, це передбачає проведення різноманітних культурницьких заходів. Для участі в них запрошуватимуться хорові, оркестрові й танцювальні колективи зі слов’янських країн. В Португалії гастролює багато відомих колективів з високохудожніми концертними програмами.
– Чи запрошуватимуться на гастролі до цієї південної країни музичні колективи з Мукачева?
– Від директора ДМШ №1 ім. Мартона я отримала відеокасету, на якій записана програма звітного концерту учнів і колективів цього навчального закладу. Правда, організувати гастролі для дитячих колективів доволі складно, а учасники дорослих – влітку знаходилися у відпустках. Сподіваюся, що через відділ культури Мукачівського міськвиконкому вдасться налагодити з ними творчі і ділові контакти. Створивши добру концертну програму, вони мають шанс продемонструвати свою майстерність перед європейською публікою і непогано заробити.
– Як португальці сприймають фольклор інших країн?
– Тут високо цінують народні традиції інших країн, оскільки це збагачує духовно і культурно. Нещодавно в Коімбре, де знаходиться один із найстаріших і найбільших європейських університетів, у якому на 46 факультетах навчається біля 400 тисяч студентів, гастролював фольклорний колектив із Румунії. Був тут і Санкт-Петербурзький оркестр народних інструментів. Усі присутні на концерті сприймали їх чудово. А про культурний рівень португальського глядача говорить хоча б той факт, що перед виступами румунських фольклористів в Португалії гастролював Лондонський королівський оркестр, концерти якого складаються на рік вперед.
Тому сподіваюся, що мені вдасться налагодити культурну роботу українців і запрошувати на гастролі кращі музичні колективи з нашої Батьківщини.

Рубрика: Культура, Робота
Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com