Туризм
Наші новини

Геннадій Геннадійович чомусь розсердився…

Прес-служба облдержадміністрації розповсюдила інформацію про те, що голова ОДА Геннадій Москаль вказав головам райдержадміністрацій та керівництву Мукачева і Хуста на недопустимість затягування повернення потерпілим від паводків стягнутих податків. Але суть цієї справи викладена невірно.
Нагадаємо, як усе тоді відбувалося. 23 листопада 1998 року Кабінет Міністрів України видав постанову про кредитування потерпілих від стихійного лиха за рахунок коштів резервного фонду КМУ, передбачених у видатках з Державного бюджету. Потім, у січні наступного року, Кабмін робить зміни до цієї постанови, де кредитування потерпілих передбачалося проводити за рахунок кредитних ресурсів Ощадного банку України. І тільки у березні того ж року уряд визначився з механізмом заключення такої угоди. Перші кошти цього кредиту були передбачені кредитним договором строком на 15 років у сумі 30 мільйонів гривень, підписаним 6 квітня 1999 року головою правління Ощадбанку В. Грибковим і позичальником – Закарпатською облдержадміністрацією в особі її голови Сергієм Устичем. Гарантом угоди виступило Міністерство фінансів України, яке очолював Ігор Мітюков. За користування кредитом встановлювалася плата у розмірі 11,5% річних, яку мав сплачувати позичальник. Максимальна величина позики для постраждалих складала 19,4 тисяч гривень. Реалізація суми позичальником передбачалась у безготівковому режимі перерахуванням коштів за послуги та окремі матеріали, що не були в лімітно-забірних картках.
Чимало потерпілих не поспішали укладати договори у зв’язку з відсутністю гаранта повернення коштів. Завдяки спільним зусиллям депутатів обласної ради, голів ОДА та облради, з травня 1999 року розпочалось надання населенню фінансової і матеріальної допомоги, відносячи кредит на свій баланс. Це рішення дозволило розпочати фінансування відбудовчих робіт. Для тих постраждалих, які вирішили працювати з будівельною організацією, з нею укладався договір і всі гроші перераховувались на її рахунок. За заявою позичальника, йому видавалась готівка без усіляких утримань у розмірі не більше 20% від суми. Також не було жодних стягнень із тих, хто проводив тільки ремонт своєї будівлі (група потерпілих Б).
Наступним рішенням кредитора була змога отримати всі кошти для відбудови у готівці. Тогочасне українське законодавство передбачало оподаткування даної фінансової допомоги. З отриманої суми 20% (прибутковий податок) спрямовувалися до місцевого бюджету, 2% – до Пенсійного фонду і 0,5% – у Фонд зайнятості. За наслідками наданих коштів щодо повені 1998 року в Мукачеві було утримано як прибутковий податок 722 тисячі гривень, до Пенсійного фонду перераховано 72 тисячі та у Фонд зайнятості – 18 тис. грн.
Після призначення головою Закарпатської ОДА заслужений юрист України Геннадій Москаль вніс на розгляд обласної ради пропозицію про перейменування грошової допомоги у компенсацію для відміни “незаконно стягнених податків”. У перекладі з юридичної мови на звичайну це б означало, що обласна рада мала визнати себе винною у скоєнні повеней на Закарпатті. Звичайно, депутати не погодилися з цією пропозицією.
З 2002 року в Україні діє новий Бюджетний кодекс, який передбачає формування бюджетів міст обласного підпорядкування виключно урядом України.
Сьогодні, діючи у дусі закону, для здійснення своєї благородної ініціативи щодо повернення 22,5% стягнутих із потерпілих податків наш губернатор мав би звернутися в Кабмін, Пенсійний фонд і Фонд зайнятості, у компетенцію яких входить надання фінансових ресурсів та вироблення механізму вирішення даного питання, а не попередження керівництва міст “про притягнення до суворої дисциплінарної відповідальності у випадку подальшого затягування повернення грошей”.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com