Туризм
Наші новини

ДІТИ – ЦЕ НАЙКРАЩЕ, ЩО НАМ ПОКИ ЩО ВДАЄТЬСЯ

Згадайте гасло часів Радянського Союзу: “Усе найкраще – дітям”. Дійсно, тоді держава приділяла велику увагу підростаючому поколінню. Пригадуєте піонерські табори, безкоштовні підручники в школах, спортивні секції і т. д.? Зараз багато що із цих благ зникло. І дуже прикро, що Україна на даний час не в змозі надати всім дітям можливість для повноцінного розвитку. Та чи все так погано? Не дивлячись на таке скрутне життя, наші діти неозлоблені, на відміну від багатьох із нас, обличчя в молоді радісні й оптимістичні, в теперішніх дітей відсутні дурні комплекси, що були колись у нас. Ми є свідками становлення вільних особистостей, не зігнутих системою і тупими стереотипами.
За всієї поваги до нашого минулого, радянська система гнула людину під себе. Так, усі ми були ситими й одягненими (хоча й не дуже стильно), але постійно було якесь дивне відчуття – хотілося скуштувати пікантний присмак забороненого. А всіляких “табу” тоді вистачало: і сексу не було, і сексуальних меншин, і жити розкішно й комфортно було ганьба… Згадайте, як усіх нас шокував фільм “Маленькая Вера” через інтимну сцену, яка не “вписувалась” у наше розуміння статевих стосунків між чоловіком і жінкою.
У перші роки після падіння залізної завіси ми виглядали в очах Заходу дикими, як Мауглі. Нас нібито вирвали з простору і часу. А що маємо зараз? Давайте в уяві порівняємо десятирічного киянина та його ровесника з Лондона. Перевага з багатьох критеріїв буде за молодим українцем: в інтелекті, бо як би не піарили нашу освіту, українські діти більше знають за своїх закордонних однолітків, у фізичних можливостях, бо в цивілізованій Європі діти якісь “ тепличні”… Сьогоднішні підлітки не такі, якими би їх хотіли бачити батьки, бо кардинально помінялася система й, відповідно, психологія підростаючого покоління. Дуже часто доводиться чути: “Ми такими не були”. З цим твердженням важко не погодитись. Якби років 10-15 тому восьмирічний хлопчик запитав:
- Тату, хто такі геї?
Уявляєте вираз обличчя батька? Йому б, напевно, відняло мову, а дитину вважали б хворою. І одне з головних досягнень нашого часу – це те, що ми, а особливо діти, стаємо терпимішими. Зараз нікого вже не дивує твій стиль життя, твої погляди… Молодь набагато практичніша від дорослих, метикуватіша й, мабуть, життєво мудріша. Як не радіти за наших дітей, які, живучи в не дуже комфортних умовах, дивлячись низькопробні фільми, не стріляють одне в одного, як це робиться в супердемократичних США, де стрілянина в школах стала буденністю. Якщо у нас росте така молодь, то в України є щасливе майбутнє.
Так що, шановні батьки, незважаючи на шалений темп життя, на катастрофічну нестачу часу, не забуваймо про дітей. Як кажуть, не хлібом єдиним… Ці прекрасні слова нагадують нам, що треба водити своїх чад і в театри, і на концерти, і на спортивні змагання…
А власть імущі мають зрозуміти, що пенсіонери й діти – це святе. І в першу чергу треба дбати про ці категорії суспільства, а не штампувати закони, після прийняття яких з’являється багаточисельна армія фальшивих пільговиків, які приїжджають за субсидіями на “мерседесах”.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com