Туризм
Наші новини

Людині властиве милосердя

Кажуть, що по тому, як суспільство ставиться до ветеранів, перестарілих, інвалідів і дітей, визначають, наскільки воно гуманне й милосердне.
Для мукачівців питання соціального захисту інвалідів при всіх владах було пріоритетним. У 1906 році в Мукачеві було закладено фундамент притулку для дітей-сиріт, розрахований на 50 ліжок. Спорудження цього закладу велося як коштом бюджету міста, так і на добровільні пожертвування.
У 1929 році було здано в експлуатацію триповерхову споруду на нинішній вулиці Івана Франка, де розмістився притулок для дітей-калік, сьогодні діючий Мукачівський дитбудинок-інтернат. Спеціально підготовлені вихователі доглядали, навчали не тільки грамоті, але й професії кравців, шевців, годинникарів. Кількома роками пізніше поряд із дитячим притулком було збудовано ще один корпус (нинішня обласна дитяча клінічна лікарня), де розмістили притулок для дітей з вадами зору та дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату, зокрема, церебральним паралічем…
Уже в перші роки радянської влади, коли в повоєнну пору було сутужно з продуктами, жителі окремих сіл Мукачівщини передавали в дитбудинок молоко, борошно, картоплю, городину. Жінки-трудівниці Мукачева збирали для вихованців дитбудинку білизну, одяг, посуд. Особливо плідно в цьому напрямку працювали члени жіночих рад тютюнової та швейної фабрик. А столяри-червонодеревники міста виготовляли для вихованців дитбудинку столи, ліжка, табуретки, стільці… і, навіть, іграшки.
З тих часів вихованці дитбудинку пізнали багато шефської, спонсорської допомоги, благодійництва, а все це можна замінити одним словом – милосердя. Життя переконує нас, що милосердя в людині закладено не від матеріального багатства, а від Бога, від багатства Душі, Природи, від Матері.
Не поменшало милосердних людей і нині. Коли за останні три роки повеневі води чотири рази затоплювали підвальні й складські приміщення нашого дитбудинку-інтернату на два метри і діти-інваліди залишалися без води, електроенергії, тепла, першими на допомогу прийшли люди, які не думали про своє збагачення, а турбувалися, як повернути наш заклад до нормальних умов проживання.
Сьогодні не можна забути пережите, не можна не згадати тих людей, колективи, які протягнули руки милосердя. Першими на допомогу прийшли воїни військової частини, так званої “Шипки”. Вони встановили на подвір’ї військову польову кухню й готували вихованцям гарячу їжу. Вони ж відкачали з підвальних приміщень воду. Буквально погодинно цікавились обстановкою в дитбудинку В.Балога (в той час ще міський голова), М.Роглєв, Б.Качур, О.Галай, М.Любка. Було виділено п’ять автобусів для евакуації дітей.
Щирі слова вдячності адресуємо благодійникам: голові місіонерського товариства “Блага вість” І.Бабичу, АТЗТ “Торгавтотранс”, очолюваному П.Галасом, голові правління товариства “Латуж” Н.Білинець, директору Мукачівського коопторгу М.Поповичу, голові правління ВАТ “Мукачівський завод точприлад” П.Ремінцю, генеральному директору УАП ТОВ “Фішер-Мукачево” В.Рябичу.
Милосердя не має кордонів, воно безмежне, як і безмежна доброта людської душі, тим паче жіночої. Перспективно працює в Мукачеві фірма “Мрія” (генеральний директор Г.Гороховська), яка щорічно виділяє натільну білизну для вихованок дитбудинку. Дякуючи пані Галині, 36 дівчаток дитбудинку відпочили на Азовському морі влітку 2002 року.
Не можна не висловити слова вдячності директору Мукачівського заводу ЗБВіК Ф.Теличку, який виділив безкоштовно для дитбудинку залізобетонну огорожу на п’ять тисяч гривень. М.Туряниця – головний міліціонер міста над Латорицею, побувавши в нашому колективі на День Учителя, подарував дітям необхідні шкільні приладдя, пообіцявши в майбутньому надавати допомогу. А колишній начальник управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, а пізніше голова обласної ради Д.Дорчинець, який у даний час очолює благодійний фонд “Захист”, безкоштовно передав для дитбудинку стоматобладнання на суму біля десяти тисяч гривень.
Милосердя буває не лише матеріальне, але й духовне. І тут наші слова вдячності директорам Будинку школяра М.Горват, Мукачівського педучилища В.Росулу, хору ветеранів освіти (художній керівник – С.Удварі), які часто виступають з концертами перед вихованками та працівниками дитбудинку. Дякуючи керівництву фірми “Барва” (В.Пітьовка) вихованки дитбудинку відвідують безкоштовно всі концерти, які влаштовують у місті.
Сумлінне ставлення до роботи, материнська любов до вихованок, активна участь у повсякденному житті властиві працівникам дитбудинку: санітаркам – Г.Бряник, М.Гутій, Г.Мучичці, Н.Петах, М.Лукач; вихователям – Г.Тюх, М.Касинець, Н. Ковальовій, О.Каменці; керівникам служб – Н.Бакі, О.Бабіля, К.Йовбак, Е.Ладуняк, В.Зейкан, Г. Порохнавець.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com