Туризм
Наші новини

“ФОКУСНИКИ”

11 січня 2002 року сесія Закарпатської обласної ради, нарешті, прийняла рішення про припинення будівництва хімічно шкідливого об’єкта фірми “Петро Карбо Хем Мукачево” і заборону в подальшому на території, яка знаходиться на околиці с. Ключарки, будівництва аналогічних підприємств. Крапка поставлена. Але ця заборона могла би бути прийнята й раніше, якби більшість депутатів районної ради не забувала, що в першу чергу вони повинні служити своєму народу, своїм виборцям, а не “фокусникам” від районної влади.
“АСИСТЕНТИ” РАЙОННИХ “ФОКУСНИКІВ”

Мені й частині депутатів райради соромно за своїх колег, які підрядились служити “асистентами” у пана Дядченка та заступника голови райради пана Напуди, а також у консультанта районної ради пана Товканця.

Артистам цирку добре відомо, що більшість фокусів не можна зробити без асистентів. Це відмінно освоїли і районні “фокусники”. Фокус, насамперед, треба придумати, потім перевірити його ефективність на асистентах і тільки після того демонструвати глядачам.

“ФОКУС” ПЕРШИЙ І НАЙПРОСТІШИЙ

Не закінчивши тринадцяту сесію районної ради, яка проводилась у кінці 2000 року, депутати вирішили перенести другу її частину на середину січня 2001-го. У зазначений термін вона була проведена. На сесії прийнято бюджет району.

Уже закінчувався другий квартал 2001 року, проте ніхто з районних “фокусників” навіть і не планував провести хоча б одну повноцінну сесію. Причини: спочатку березневий паводок став “на заваді”, а потім один з “асистентів”, депутат райради, а за сумісництвом ще і директор СТОВ “Клячанівське” Василь Тимовтій 15 травня на зборах районної депутатської “більшості” “згадав”, що він ще не закінчив весняно-польові роботи, і за вказівкою наших “фокусників” “більшовики-асистенти”, які для міцності своїх рядів ще покликали деяких сільських голів, одноголосно підтримали свого колегу.

Але чому “фокус”, якого так довго чекали виборці, затягувався? По-перше, це страх першого “фокусника” Дядченка перед тим, що депутати районної ради виразять йому недовіру. Підстав для цього було багато: по району прокотилась серія сесій сільських рад, зборів селян, на яких виносилась одна резолюція – прохання до Президента України зняти з посади голову райдержадміністрації Віктора Дядченка.

Для здійснення свого першого “фокуса” треба було дочекатись кращих часів. І вони настали. Пішов у відставку з посади прем’єр-міністра Віктор Ющенко. Написав заяву на звільнення за власним бажанням з посади губернатора Віктор Балога. За активної підтримки Віктора Медведчука губернатором області став Геннадій Москаль. От і прийшов момент для реалізації “фокуса”: друга частина тринадцятої сесії перейменовується в чотирнадцяту, а індивідуальний збір підписів депутатів під заявою про заборону будівництва хімічно шкідливого підприємства “Петро Карбо Хем Мукачево” називається “п’ятнадцятою сесією”. “Асистенти” слухняно підтримали проведення “фокуса”.

“ФОКУС” ДРУГИЙ

Хто проходив лікування в Центральній районній лікарні, не міг не помітити ті значні зміни на краще, які сталися за останні два роки: капітально відремонтовані корпуси, новітнє лікувально-діагностичне обладнання… І все це завдяки професіоналізму й діловитості головного лікаря Василя Васюти та активній підтримці міської влади й спонсорській допомозі деяких комерційних структур. Навіть, головний районний “фокусник” нещодавно проходив курс лікування саме в цьому закладі, хоча своїм підлеглим настійливо рекомендує зовсім інше.

Вирішив пан Дядченко зробити своїм “асистентом” і пана Васюту. Василь Васильович ніяк не хотів “розуміти” пропозицій Віктора Олександровича. Що ж, не хочеш стати моїм “асистентом” – не будеш лікувати людей з району! Думка визріла і почалась підготовка до другого “фокуса”.

У міськрайонній газеті “Панорама” від 22 грудня в статті “Районна медицина буде служити людям, а не політикам від медицини” читаємо, що “…відповідно до пункту 20 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” Мукачівська районна рада на дев’ятнадцятій сесії вирішила утворити Мукачівське районне територіальне медичне об’єднання на базі існуючої мережі сільських медичних закладів району”. Питаю своїх колег – районних депутатів: “Хто з вас брав участь в роботі пленарного засідання дев’ятнадцятої сесії?” У відповідь – здивування і обурення.

У чому ж справа? Наші “фокусники” за допомогою своїх “асистентів”, які за сумісництвом ще і районні депутати, зробили черговий “фокус”: провели сесію районної ради в присутності тільки одного “фокусника”, який ще за сумісництвом і заступник голови райради, Василя Напуди. “Асистентам” Павлу Гарапку, Василю Гарапку, Василю Олексику, Золтану Шуфричу, Івану Туряниці, Дезидерію Когутичу, Івану Глуханичу, Карлу Оросу, Володимиру Шопі, Віктору Петаху, Віктору Легезі, Івану Кампову, Іллі Йовбаку, Михайлу Любці, Василю Іванову, Василю Тимовтію, Василю Кузьмі та ще біля тридцяти особам залишилось тільки власноручно, вдома, підписом завірити “законність проробленого дійства”. Благо, що “фокусники”, панове Напуда та Товканець, надали повний сервіс своїм “асистентам” – у вихідні дні 15 та 16 грудня особисто їх відвідали з підписним листом. Що першим до такої “дрібниці”, як незаконність самого його виконання. Адже читаючи ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування”, яку “використали” наші маестро, ми переконуємося, що “питання щодо управління об’єктами спільної власності територіальних громад…” розглядається “виключно на пленарних засіданнях районної, обласної рад…”.

Чи поцікавився хоча б наш районний прокурор Олександр Граб законністю здійснення названої дії?

Мені, як депутату райради, довелося подати в суд на наших районних “фокусників”, який, сподіваємося, поставить законну крапку.

“ФОКУС” ТРЕТІЙ

29 грудня 2001 року в обласній газеті “Новини Закарпаття” читаємо повідомлення про терміни створення районних виборчих комісій. Наша районна газета “Панорама” мовчить, ніби “в рота води набрала”. З’явилося одне тільки повідомлення у стилі кращих зразків жовтої бульварної преси – анонімка, в якій “асистент” Василь Гарагонич, а за сумісництвом ще й головний редактор газети, називає шановану в районі та області людину, депутата обласної ради, головного лікаря ЦРЛ Василя Васюту – “фантомасом”. Місця для повідомлення про скликання чергової сесії районної ради в газеті не знайшлося. Тим не менше, з черговим грубим порушенням реґламенту проведення сесій районні керівники 10 січня 2002 року демонструють наступний “фокус” – підпільно проводять уже двадцяту сесію, не отримавши рішення суду про законність дев’ятнадцятої. Знову ж таки пан Напуда об’їжджає районних депутатів й індивідуально їх запрошує. Не дивно, що з 78 народних обранців на сесію зібралось тільки 48. Що ж, “фокус” відпрацьовується далі.

З дванадцяти членів районної виборчої комісії восьмеро були рекомендовані тільки головою районної ради. Невже партії не подавали свої пропозиції? Подавали. Але наші “фокусники” придумали свій “закон” про вибори у місцеві органи влади і відхилили пропозиції чотирьох обласних партійних організацій під видуманою причиною: відсутність заяви про особисту згоду громадянина і свідоцтва про реєстрацію місцевого осередку партії. Виявляється, велика скрута у “фокусників” з юридичними кадрами, якщо при прийнятті рішення була виявлена повна юридична безграмотність. Або, може, розрахунок був на слухняних “асистентів”? Адже ст. 14 Закону України “Про вибори депутатів місцевих, сільських та селищних рад” повідомляє тільки, що виборчі комісії формуються з “урахуванням пропозицій легалізованих відповідно до закону місцевих осередків політичних партій (блоків), громадських організацій, що діють на відповідній території”. Ні в самому законі, ні в рекомендаційних документах ЦВК не обговорюється порядок внесення пропозицій. Наші “фокусники” забули ще про один Закон України “Про політичні партії в Україні”. У ст.4 знаходимо, що “органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним осередкам”. Мабуть, “асистенти”–юристи “забули” нагадати “фокусникам” про те, що обласні, районні, міські партійні організації є місцевими осередками, і про те, що районні та міські організації згідно статуту своєї партії можуть створювати первинні осередки в селах, на підприємствах тощо; що юридичними особами можуть бути тільки обласні, районні та міські організації, але не первинні осередки.

11 січня 2002 року облрада теж затверджувала членів обласної територіальної виборчої комісії. Але там було враховано пропозиції всіх 17 партійних і громадських організацій, які внесли і свої пропозиції, й шляхом рейтингового голосування індивідуально було обрано 12 членів комісій.

Наші “фокусники” не тільки грубо порушують діюче законодавство, але рекомендують це робити і сільським радам.

Надіємося, що і в цьому випадку суд теж справедливо оцінить їхню “роботу”. Найближчим часом це зроблять і люди, і послідуючий склад райради працюватиме на користь свого народу, а не на користь тільки однієї особи – Дядченка.

Головам сільських рад хотілося б нагадати, що згідно статті 170 Кримінального кодексу України: “Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів” карається виправними роботами на строк до двох років або ж позбавлення волі до трьох років без права обіймати посади чи займатися певною діяльністю. Подумайте, шановні голови, чи потрібно Вам в угоду районним “фокусникам” порушувати Закон?

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com