Туризм
Наші новини

Гримлять у пам’яті батькові слова: “Олександре, ти не знаєш, як тяжко вмирати…”

З цією людиною переплітаються життєві миттєвості таких визначних особистостей як Олександр Фединець, Микола Вітенберг, Павло Мишко, Йосип Жупан. Усі четверо вже пішли із життя.
Але й досі в пам’яті О. Жупана батькові слова: “Олександре, ти не знаєш, як тяжко вмирати. Ніколи не буду знати до кінця, чи ви, мої діти, будете щасливі, як складеться ваша подальша доля…”
- Я сивію від цих слів. У тих споминах стільки гарного і пречудового, стільки великого і глибокого, що до кінця мого життя є чим жити, – стверджує Олександр Йосипович.
У народі кажуть: “Життя прожити – не поле перейти”. Пана Жупана у Мукачеві знає кожна друга доросла людина як лікаря від Бога. Чи жарт – бути цілих 45(!) літ на стражі здоров’я людей. За цей час через його гіппократівське благословення пройшли тисячі вдячних пацієнтів. І нехай перелік добрих імен на віки вічні утверджується.
…Доля жахливо обійшлася з добропорядною інтелігентною вчительською родиною Жупанів. Батька – Йосипа Васильовича Жупана – відомого закарпатського письменника – у воєнному 1941-му було занесено до списку неблагонадійних і депортовано до Сексардської жупи окупованої Угорщиною. Жили на правах політв’язнів, але душу і честь зберегли назавжди. Що винесли з того гнітучого пекла – досконало вивчили угорську мову.
З Божою поміччю і за сприяння добрих людей сім’я Жупанів повернулася до рідного Мукачева. А далі у Олександра Йосиповича були цікаві роки навчання на лікувальному факультеті Львівського медінституту. Жупан був у числі “помічених” і його як перспективного залишають на три роки в аспірантурі. Тут з головою поринає у науку і в 1961-му захищає дисертацію кандидата медичних наук. Це був безсумнівний успіх. Але про нього Олександр Йосипович пізніше скаже: “Відлік усьому – час”. Так воно і сталося, наш герой десять довгих років – викладач у Тернопільському медінституті зі шкірно-венеричних захворювань. Цікава деталь: усі ці 23 роки він чомусь сумував за Закарпаттям, виношував мрію якнайшвидше повернутися в рідне Мукачево.
І, завдячуючи долі, така нагода трапилася. Мій добрий знайомий Олександр Йосипович став завідувачем шкірно-венерологічного відділення Мукачівської ЦРЛ. Саме тоді він сказав: “Життя – це ніби шліфувальна машина, яка на своїх жорновах усе перемеле”.
Відтак Олександр Йосипович укомплектував дієздатну бригаду лікарів, які творчо підходили до виконання лікувальних обов’язків. Так за час керівництва відділенням у шкірно-венерології вперше було застосовано м’який марлевий, просочений відповідними медичними компонентами, “чобіток”, який допоміг позбутися глибоких ран тисячам хворих. Цей унікальний метод лікування не мав аналогів у Європі.
“При тромбофлебіті найкращий препарат у світі – “Детралекс”, – і таких доброзичливих порад у кандидата медичних наук – багато. Іще одне застереження О. Жупана: “Поважати себе і дорожити своєю гідністю”. Ось приклад із практики лікаря. Ще в застійні партійні часи під’їхав якось до відділення автобус із футболістами команди “Арарат”. Вони були на тренувальних зборах у Мукачеві. Де ходили, по яких притонах – хлопці не відали. Але у п’ятьох кінцевий діагноз був невтішним – сифіліс. Ось так і довелося горе-футболістам продовжити строк тренування. Футболісти повернулися до своїх дружин здоровими.
- Головне у лікарській практиці – обов’язково хворому допомогти. І щоб ти ніколи йому не нашкодив. Це основне кредо кожного лікаря.
“Ми сидимо за закладеним журналами і світовими газетами столом у затишній квартирі О. Жупана. Тут – його “робочий кабінет”, його “приймальне відділення” на дому. У свої 70 тяжко вижити пенсіонеру на максимальну в 141 гривню і 90 копійок пенсію. Ось і відчинив двері для хворих.
– Люблю влітку відпочивати на чорноморському курортному узбережжі. – Літнє море – воно, як лагідна жінка. До речі, Олександр Йосипович із притаманною йому пристрастю щиро кохає свою дружину і запевняє, що ні разу ні на яку іншу красуню й подивився.
Є ще два захоплення у лікаря Жупана. Десять років збирав і, нарешті, поповнив свою сімейну бібліотеку 200 томами художньої літератури, що вийшли у світ під рубрикою “Шедеври світової літератури”.
А ще захоплюється кандидат медичних наук пейзажними полотнами й інкрустацією. Йому до вподоби художні полотна Катрича, Герца, Гарагонича, Шутєва, Цибере…
Але з-поміж усіх полотен – найдорожча Пресвятая Богородиця. Їй поклоняються і моляться. Лікар від Бога О.Жупан каже: “Вірю, якщо молитва буде проведена, то її почують небеса. Бо праведна дорога осяяна Божественним світлом, заповнить нашу душу добротою”.
Ось із цією божою добротою Олександр Йосипович іде до людей усі свої сімдесят літ.

Рубрика: Здоров'я
Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com