Туризм
Наші новини

Міліція Дурляндії на службі у “криміналу”

Останнім часом “керівник краю”, то біш “керівник Дурляндії” пан Обрізакович, дуже погано спить вночі. Сняться йому різні жахливі сни: то здається, що братки вийшли з під контролю – замість того, щоб носити гроші “керівникові краю”, самі вимагають “зарплату” за передвиборчі акції; то зробили погром у сімейному гніздечку пана Обрізаковича: тепер нема грошей на харчі. Прокинувся одного разу Іван Обрізакович у холодному поту і почав гарячково збирати по телефону свою “дурляндську команду”: начальника поліції пана Ворцабу, головного прокурора пана Слимака та двох “заслужених авторитетів Дурляндії” панів Чалікова та Чурбанчика. Проклинаючи в думках свого шефа, о 4 годині ранку почала збиратися в “білій хижі” команда “керівника Дурляндії”. Тільки Слимака пан Іван застав дома біля своєї дружини. Пан Ворцаба якраз повертався з вдало проведеної групової оргії. Дуже він любить секс на трьох. Панове Чаліков та Чурбанчик тільки що встигли помити руки після мордобою. Їх жертвою цього разу був головний митар Дурляндії. Дарма старалися. Нічого не вибили. Хіба якісь нещасні тисячу баксів. “Керівник Дурляндії” вже чекав братву та розказав про свої жахливі сни. Слово взяв перший радник “керівника Дурляндії”, “заслужений авторитет Дурляндії” пан Чурбанчик: “Панове, віщі сни у нашого шефа. Вже всіх обібрали, а грошей все рівно не хватає. Навіть мій шановний колега Володя Чаліков не має за що виплатити зарплату своїм футболістам. А тут ще “верхнім шефам” пану Медвідю та пану Чорноконю потрібно черговий “транш” відправити. А відправляти нічого”. У розмову встряв пан Чаліков: “Здається, панове, ми не всі резерви використали. У мене зарезервовано 20 тисяч дурляндів, які присудив мені суддя Мункачівського міськрайонного суду пан Синичиков від заступника голови Мунканчівської районної ради Стефана Сокири. Тричі бігав суддя в туалет по великій нужді, поки виніс рішення. Але свого я добився. Синичиков не тільки присудив мені 20 тисяч дурляндів, а ще й виніс рішення про арешт майна Стефана Сокири, бо маю я відомості, що збирається він “накивати п’ятами” в Америку”. “Панове, не смішіть чижиків, – до розмови підключився головний поліціянт пан Варцаба. – Куди він втече на своїх двох хворих ногах та ще з паличкою. Зразу затримаємо. Не пустимо за кордон. Та й звідки гроші в інваліда”. Пан “керівник Дурляндії” вирішив припинити “братанський диспут”: “Знаю я добре Сокиру. Вчились в одній бурсі. Ще до того працював пан Стефан шість років у мого теперішнього “віце-керівника Дурляндії” Віктора Дядечка. А ви знаєте, що Дядечко на крадіжці державних грошей вже “всі зуби проїв”. Прийшлося взяти його з “Мункландії” в “Дурляндію”, щоб навчив красти гроші вже в “дурляндських” масштабах. Не вірю, щоб щось не прилипло до рук і його “вічного друга” Сокири. Не тільки двадцять тисяч можна взяти, а значно більше”. “Так то так, пане “керівнику Дурляндії”, але є одна проблема. У “діда” Сокири не просто палиця, а замаскована базука. І його голими руками не візьмеш”, – з тремтінням в голосі почав оправдовуватись “Заслужений авторитет Дурляндії” пан Чаліков. “Панове, давайте приступимо до конкретної справи, – зупинив свого підручного Обрізакович. – Невже наша дурляндська поліція під керівництвом новоспеченого генерал-майора Ворцаби не справиться з якимось “дідом”. І досвід у нас є славний. Пам’ятаєте, як наша поліція разом із братками панів Чалікова та Чурбанчика трощили меблі й щелепи при “демократичних” виборах в Мунканчові. Хлопці, вперед до роботи…”

Примітка
Те, що пише в своєму памфлеті Володимир Чаловський, на жаль, є реальністю. 5 жовтня 2004 року, виконуючи злочинні рішення судді Мукачівського міськрайонного суду Рижикова, група осіб у складі представника Мукачівської виконавчої служби пана Арендаша, старшого дільничного інспектора міського відділу міліції Івана Фолучки, трьох сержантів міліції з автоматами та двох представників ЖРЕПа спробували незаконно проникнути в приватну квартиру заступника голови Мукачівської районної ради, члена Спілки журналістів України Степана Сікори. На півтори години міліцейські автоматники перекрили під’їзд будинку, в якому живе Сікора. Нападники спробували виламати вхідні двері, які при цьому були сильно пошкоджені. Всі незаконні дії правоохоронців фіксувалися оперативниками на відеокамеру. Тільки своєчасна поява голови районної ради Іллі Токаря допомогла зупинити вакханалію беззаконня представників виконавчої влади. У чому ж вина пана Сікори? Вина його дуже “велика” – він є керівником районної організації всеукраїнського громадського об’єднання “Наша Україна”. Невже в керівника краю Івана Різака “поїхав дах”, що він посилає до двох інвалідів до зубів озброєних міліціянтів та ще з вимогою видати депутату Мукачівської районної ради Володимиру Паульо 20 тисяч гривень?! Невже на закарпатський футбол не вистачає?!

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
Пишіть на andsale@hotmail.com