Туризм
Наші новини

Спадщину Ерделі втрачено для України назавжди?

Нещодавно страшна звістка сколихнула не лише Закарпаття, але і всю Україну. Під час чергового пограбування помешкання засновника закарпатської школи мистецтва Адальберта Ерделі загинула його дружина. Для покійної Магдалини Янівни не знайшлося місця на старому цвинтарі поруч із могилами її чоловіка чи батька. ЇЇ поховали окремо від родини на Барвінківському кладовищі.

Серце видатного українського художника Адальберта Ерделі зупинилося у далекому 1955 році. Його поховали 20 вересня в Ужгороді на Кальварії. Доля розпорядилася так, що саме цього дня, але вже 2004 року, поховали його дружину Магдалину Янівну Ерделі, яка берегла пам’ять коханого 49 років. Жінка померла під час розбійного нападу на її будинок вночі 17 вересня. Невідомі вдерлися до помешкання, в якому з 1937 року проживала сім’я Ерделі. Зв’язавши 88-річну вдову, грабіжники викрали всі полотна видатного закарпатського художника, як вдалося встановити, було їх 48. Колекцію картин оцінено від 350 до 480 тис. дол. США. За фактом розбійного нападу Ужгородським міськвідділом внутрішніх справ було порушено карну справу, якою наразі займається посилена оперативно-слідча група з числа працівників карного розшуку та УБОЗ УМВС. Та минув майже місяць, а правоохоронцям, схоже, сказати нічого окрім звичайних фраз: “справа під контролем..”, “відпрацьовується кілька версій..” – або прикритися інтересами слідства… До речі, це не перший випадок, коли розграбовують спадщину видатного художника. У 2000 р. до будинку Ерделі вже навідувалися злодії. Тієї злощасної ночі невідомі дотепер грабіжники ледь не до смерті налякали жінку. Один із них погрожував ножем, поки бідолашна не віддала чотири пейзажі. На фоні таких резонансних злочинів дивно спостерігати, чим насправді переймаються правоохоронці (особливо під час виборчих подій у Мукачеві). До того ж із наближенням президентських виборів правоохоронцям треба “доблесно та ударно” попрацювати, адже за це їх керманичам роздають звання і відзнаки. Тож на розкриття одного з найгучніших злочинів у міліціянтів часу немає. Прикро, та схоже, що спадщину Ерделі Україна втратила назавжди…

Знаний український художник Адальберт Михайлович Ерделі народився у маленькому закарпатському селі Загаття, що на Іршавщині, в багатодітній сім’ї. Завдяки батькові, який помітив талант сина, юний Ерделі зміг закінчити академію мистецтв у Будапешті. Окрім натюрмортів та пейзажів Адальберт Михайлович полюбляв портретний жанр. Прекрасні роботи молодого але обдарованого митця досить швидко помітили, тож невдовзі його було запрошено до Мюнхену. Саме тут і відбулася перша індивідуальна його виставка. Згодом майстер пензля відвідав Париж, тривалий час творив у Празі, де невдовзі відбулася друга виставка робіт. Загалом Адальберт Ерделі багато подорожував Австрією, Італією, Швейцарією, Францією, Польщею. Але перебуваючи далеко від батьківщини він сумував за рідним Закарпаттям. Він любив свій народ, можливо, саме ностальгічна любов до рідного краю й змінила його долю. Якби Ерделі свого часу залишився в Парижі, то тут він без сумніву зміг би посісти гідне місце поруч із такими знаними метрами пензля, як, Дерен, Матис, Пікассо. Але художник обрав батьківщину, яка, на жаль, визнала його геніальність лише після смерті… Сьогодні роботи Адальберта Ерделі високо цінуються. Вартість деяких полотен сягає 10 тис. доларів. За словами мистецтвознавця Олени Приходько, відомий закордоном, у СРСР Ерделі не отримав жодного офіційного звання. Ще в парижський період його портрети називали моральними двійниками моделей. Він міг розпізнати не тільки психологічний тип людини, яка йому позувала, а ще й перекласти відтінки людських почуттів на полотно. Майстерності живопису Ерделі навчав талановитих дітей із простих сімей. Заснована ним спільно з Йосифом Бокшаєм у 1927 році художня школа в Ужгороді відповідала світовому рівню. З її стін вийшли Андрій Коцка, Золтан Шолтес, Адальберт Борецький, Антон Кашшай. До речі, сьогодні їх роботи цінуються не менше, ніж твори їх наставників. Свою “половинку” вже відомий Ерделі, якому тоді виповнився 41 рік, зустрів також у майстерні. Одного дня до нього привели молоденьку дівчину, яка мала йому позувати. Гарненька натурниця сподобалася з першого погляду. Відтоді Магдалина, якій було всього 16 років, і Адальберт не розлучалися. Разом вони прожили 24 роки, а одружилися лише у 1955 році за два місяці до смерті художника. Вінчальна церемонія проходила у лікарняній палаті, на цьому наполіг Ерделі. Невдовзі молода дружина стала вдовою. Власне пані Магда була для Ерделі не тільки супутницею у житті, любов до неї надихала великого художника. Він написав декілька десятків її портретів. У їх відносинах панувала ідилія, зазвичай вони все робили разом. Навіть коли Адальберт працював у майстерні, пані Магда була поруч. Вона допомагала коханому обробляти полотна, ґрунтувала їх, розводила фарби, змішувала кольори. А ще вона дуже любила спостерігати за тим, як він творить шедеври. Разом із чоловіком Магдалина Янівна переживала його конфлікти із новою владою. Адже після війни творчу інтелігенцію краю намагалися поставити у відповідні рамки. Творчий доробок закарпатського художника почали розглядати під різними кутами зору. Ерделі закидалися необґрунтовані звинувачення у модернізмі, його полотна так звані мистецтвознавці пропускали крізь призму формалістики. Можливо, саме цькування з усіх сторін підірвало здоров’я художника, його серце не витримало несправедливих образ. Після смерті чоловіка пані Магдалина жила заради збереження спадщини свого чоловіка, захищаючи яку померла від рук грабіжників. Тієї злощасної ночі невідомі проникли в будинок Магдалини Ерделі й зв’язавши 88-річну жінку, залишили її лежати на підлозі. Потім обережно звільнили кожне полотно з дерев’яних рам. З усього було видно, що злодії не поспішали, діяли впевнено й добре орієнтувалися в помешканні. Можливо, це були фахівці, які непогано знаються на мистецтві. Вранці пані Магдалину знайшов її племінник, який і викликав міліцію. На жаль, коли прибули правоохоронці, бідолашна була вже мертва. За висновками експертів, причиною смерті стала хронічна ішемічна хвороба. Нині у Закарпатському музеї зберігається близько 100 полотен художника. Збереглася фотоплівка з роботами майстра, які до останнього подиху намагалася захистити пані Магдалина. Більшість українських фахівців обґрунтовано вважає, що живописна культура Закарпаття втратила їх назавжди, як і те, що безслідно зникло чотири роки тому. Не виключено, що за цей час полотна Ерделі були вивезені з України закордон, де й стали родзинкою деяких приватних колекцій. Поховали вдову знаного закарпатця на новому міському кладовищі, що с. Барвінок. На жаль, влада не вважала за потрібне виділити для пані Магди місце поруч із чоловіком, або поблизу її батьків. Зрештою цинічне ставлення до інтелігенції з боку влади Ерделі зазнав ще за життя. Щоправда днями влада таки згадала про знаного митця оголосивши про відкриття Закарпатського національного художнього інституту імені Ерделі.

Рубрика: Культура
Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com