Туризм
Наші новини

Дорогі вчителі, зі святом вас!

Наш вік інформаційних технологій створив безліч можливостей для навчання, але жодна з них не може замінити знання, які передає вчитель учню. Адже разом з цими знаннями вчитель ділиться найкращими почуттями своєї душі, теплом свого серця, власним досвідом і вірою. Він плекає душу дитини. Цю велику місію вчителя розуміли і шанували в усі часи. Що ж відбувається нині у нашій державі? Забуто тисячолітні істини, відкинуто високі цілі й ідеали, освіта поставлена на останнє місце у списку нагальних потреб дня, а сівачі доброго й вічного витіснені на межу виживання. А тим часом світ входить у третє тисячоліття, вимоги до наших дітей зростають день у день. Потрібно ростити нову генерацію особистостей, здатних швидко набувати і використовувати нові знання, конкурувати на ринку праці, активно включатися у глобальну мережу знань, розвивати інноваційну економіку. Чи зацікавлена сьогоднішня влада у вихованні такої людини – активної, мислячої, моральної? Чи зацікавлена вона у тому, щоб підтримувати вас, педагогів, у плеканні такої людини? Ось тут і ховається пояснення зневаги влади до вчителя. Це велика політика, шановні друзі. Сьогодні держава через систему освіти намагається сформувати напівтемну масу псевдогромадян, лояльних до режиму, людей, що не вміють мислити самостійно, бояться „висовуватися” і вибирають яку-не-яку „стабільність” замість висхідної дороги до успіху. Ця політика веде народ України до поступового інтелектуального і духовного занепаду, а отже – до національної катастрофи. Я розумів це тоді, коли очолював уряд. Тому погашення заборгованостей по заробітній платі вчителям стало для мене справою честі. Нам вдалося ліквідувати цей борг всього за один рік. Вже у 2001 році ми почали виплати по соціальним гарантіям, встановленим 57 статтею Закону України „Про освіту”. Але нам не дали закінчити розпочате. За два останні роки у Верховній Раді ми розробили і домоглися прийняття парламентом Закону про погашення заборгованості по тій самій 57 статті Закону України „Про освіту”, який Верховна Рада вдруге прийняла після накладання вето Президента влітку цього року. У моєму розумінні, вчитель – це стратегічно найважливіша для держави професія. Бо психологічний і моральний стан людини, її здоров’я залежать перш за все від її освіти, знань і соціальної активності. А від самореалізації людини залежить і розвиток України, її громадянського суспільства, і, врешті, гідне місце нашої країни у світі. Я – син сільських вчителів. Я низько схиляюся перед українським Педагогом, перед його терпінням, жертовністю і самопосвятою. На посаді Президента я зроблю все для того, аби освіта стала національним пріоритетом, а висока суспільна місія педагога належно оцінювалася і оплачувалася суспільством. Вже у 2005 році буде забезпечено виконання 57-ї „освітянської” статті в повному обсязі, реально підвищено платню освітянам. Ми внесемо зміни до чинного пенсійного законодавства, бо теперішня вчительська пенсія – це ганьба влади. Ми змінимо умови праці вчителя, приведемо до ладу навчальні приміщення, забезпечимо школи сучасним обладнанням і дидактичними матеріалами. Вчитель відчує, що він потрібний і шанований у цій країні. Дорогі друзі, влада, яка привела країну до кризового стану, яка забирає майбутнє у наших з вами дітей, повинна бути змінена. Переконаний, що нині, коли суспільство розколюють фальшивими міфами та дезінформацією – лише діалог та взаємна підтримка дозволять нам побороти політичне мракобісся та зробити свідомий вибір на користь своєї країни. Не бійтеся погроз, шантажу і того тиску, який чиниться сьогодні на вчителів. Це остання кривда, яку ви терпите від нинішньої влади. Вибори 2004 року стануть їй вироком. Нас мільйони – ми відстоїмо свою країну! І це буде наша спільна перемога – перемога майбутнього! Бажаю вам наснаги, великих життєвих сил, непохитної віри, втілення усіх ваших мрій і задумів. Нехай Господь благословить велику справу, яку ви робите для України.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com