Туризм
Наші новини

“ТРАВКА-МУРАВКА” або СЕЗОН КОНОПЛІ У РОЗПАЛІ

Колись Росія з Україною сперечалися: хто кому більше постачає наркотиків? Дійшли висновку (на рівні перших осіб МВС), що приблизно однаково. З одного боку діє потужна траса Пакистан – Афганістан – Таджикистан – Україна, з другого – теж не слабка – Нідерланди – Чехія – Угорщина – Закарпаття – Росія. На сьогоднішній день в одному з пунктів цієї траси, а саме на Закарпатті, зареєстровано кілька сотень наркоманів. Чи треба казати, що реально їх набагато більше? Статистика лякає: з тисячі наркозалежних осіб, які пройшли курс лікування, лише одна людина назавжди кидає вживати наркотичні речовини. Небезпека наркотику полягає ще й у тому, що він “уміє чекати”. Людина може зірватися через рік-два, а то й через десять-дванадцять. А починається все з найдешевшого косяка, який тінейджери у тісному колі палять за принципом “паротяга”. “Косячок — дрібничка, залежності не викликає», – приблизно так звикли думати молоді люди, які час від часу дозволяють собі розслабитися за допомогою “травки”. Причина, через яку починають вживати наркотики – одна, спільна для всіх – пошук сумнівного задоволення. Його, задоволення, так хочеться у юному віці! До того ж спрацьовує вічна формула — заборонений плід солодкий. “Конопля” – таке смачне для когось слово. Та підгірчити цю страву дуже просто. Конопля впливає на нервову систему. Ефект починається вже через кілька хвилин, і потім протягом 2-4 годин хочеться муркотіти, сміятися, демонструвати “гострий” гумор, радіти новим ідеям, які породила “світла” голівонька. Або навпаки, руки та ноги кам’яніють, голова схиляється на подушку. Жити нецікаво, лише спати. Таке трапляється у випадку передозування. “Навіщо ти це робиш?” – запитали ми Романа. Він палить вже два роки і не збирається розлучатися з другом-косячком. Хлопець довго відмовлявся виходити на контакт із кореспондентом, але обіцянка залишити його інкогніто трішки розплутала язика.
- Таким чином я тікаю від реальності. Що тут цікавого? В моєму світі більше задоволення.
- Хіба тобі потрібне лише задоволення?
- Ні, але в такому стані я багато чого роблю по-іншому.
- Що саме? Краще вчишся? Краще спілкуєшся?
- Та ні. Спілкуюся я й без травки. Та ви все одно не зрозумієте, поки самі не спробуєте.
- А де можна взяти травку?
- Та хоч де, у кожному дворі, на базарі, на вокзалі…
- Хм… Я знаю, що у залежних від наркотиків немає життєвої мети, крім однієї – де знайти ще дозу? Це правда?
- Ніякий я не залежний, тому не знаю.
- Зараз хочеш запалити?
- Я вже…
- Батьки знають?
- Мабуть, ні…
Роман виглядає сучасним, перспективним хлопцем. Здається, все у нього попереду, але чомусь в його очах немає бажання діяти. “Пересидіти” години у реальності, а потім знову з головою зануритися в димкову насолоду. Тільки от за задоволення завжди треба платити, і, в цьому випадку, ціна – здоров’я. Перспектива у тих, хто серйозно захоплюється косячками, невесела: і безпліддя, і рак легенів, і розлад психіки. А тоді ви вже стаєте не просто “продвинутим” тінейджером, а пацієнтом. “Стихія змітає все на своєму шляху, так, що ламаються дерева, і дахи відносить до сусідніх вулиць. При активному палінні коноплі в такому ж стані, врешті-решт, опиняється людина, – застерігає член Київської Академії нетрадиційної медицини, наша землячка Мар’яна Рожок, – клітини мозку заповнюються отрутою, а якщо цей великий “кайф” поєднати з алкоголем, мозок вмикає точку агресії. Чорний згусток енергії штовхає на все гірші і гірші вчинки. Зупинки немає, тому що залежна від наркотику людина безвільна. Часто без втручання бригади з групи психіатрії справа не вирішується. Я була свідком таких страшних подій. Це не вигадка, не залякування, а застереження.” Якщо брати по мінімуму, то, в першу чергу, через активне паління коноплі страждають органи дихання. Зараз вже не залишилося сумнівів, що смоли, які містить дим цієї рослини, і мікроволокна викликають хронічний бронхіт та емфізему легенів. Ці захворювання призводять до кисневого голодування головного мозку. Отже, навіщо прагнути максимуму, коли й того мінімуму вистачить для руйнування життя? А руйнують його не лише діагнози.
“Я знала, що виходжу заміж за наркомана, але сподівалася на власну силу, на те, що зумію допомогти…
– зізнається пані С. – У нас народився син. Та хіба для них існує щось краще за наркотик? Коли я прийняла рішення розлучитися, мені довелося тікати з дитиною до родичів у Прибалтику, потім відстоювати квартиру, а головне – свободу. Дуже неприємно згадувати цю історію. Чоловік крав у моїх батьків гроші, мені ж було соромно, що він не здатен заробити і спокійнісінько сидить у них на шиї. Я вирішила, що краще бути самою, ми з сином не пропадемо.” Пані С. (нехай цю особу ми назвемо так) мала вибір, вона його зробила. І тепер її не хвилює, що хтось потребує дози. У цієї молодої жінки інші смаки. А кому до вподоби “карнавал” у божевільні, нехай “дуріє”, якраз у розпалі вегетаційний період ”травки-муравки”.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com