Туризм
Наші новини

РАБИ РІЗАКА, або Про що говорять номерні знаки автівок

Що не кажи, народ, а іноді варто посидіти в кафе. Як-не-як, а саме тут, а не в якихось кабінетах чи на урочистих засіданнях, можна почути чимало цікавих фактів. Так, нещодавно, теплого весняного дня, смакуючи духмяну каву в затишній ужгородській кав’ярні, я поневолі став свідком доволі кумедної і трохи сумної історії, яку вдалося підслухати від двох “тепленьких” володарів міліцейсько-даішної форми. Останні на все кафе сперечалися, як, власне, розшифровуються номерні знаки нового взірця серії РР. Які тільки інтерпретації не звучали з їх “чарівних” підпилих “даішних” уст? З-поміж них, до речі, траплялися і досить цікаві, оригінальні, отож, спішу поділитися почутим із вами, шановні читачі.
З втомлених уст наших “варцабенят”, як тепер називають міліціштів, довелося взнати, що наш пан губернатор, за особливі заслуги перед ним Самим та СДПУ(о), доручив головному міліціштові краю Варцабі за спецзамовленням виготовити 100 номерних знаків нового взірця серії РР. Відразу ж кмітливий народ, а за ним і даішники-міліцішти, придумали назву серії – “Раби Різака”. Воістину правим є російський прозаїк-сатирик Задорнов, котрий стверджував, що наш народ є найкмітливішим народом у світі. Лише він може сміятися тоді, коли треба плакати. Та повернімося до наших рідних правоохоронців. Я, звісно, напевно не знаю, але вони стверджували, що кожен такий номер урочисто вручається особисто паном Різаком у камінному залі після проголошення клятви вірності СДПУ(о) та пану губернаторові. Дехто із власників цих номерів від урочистості моменту так розхвилювався, що навіть слова клятви забував, але добре, що головний Іван поруч стояв і пошепки підказував, зауважували “варцабенята”. І далі продовжували: після отримання номерів і, як годиться в таких випадках, вручення червоних троянд, власник серії поставив свій підпис у спеціальний журнал, який разом з іншими номерами пан губернатор зберігає в сейфі.
Від почутого, кава мало не застрягла в горлі. Добре, що в цей час хтось зайшов до кав’ярні і захмелілі правоохоронці хутко звернули увагу на вхідні двері. Певно, остерігалися, що хтось із міліцейської “сімки” може підслухати їхню розмову. Переконавшись, що все нормально, вони продовжили розпочату розмову, попередньо перехиливши чергову чарку горілки.
Хоч вір народ, хоч не вір, але, як стверджували міліцейські офіцери, наймогутнішим серед власників відзнаки «Раб Різака» є власник чорного «Мерседеса» за номером 00003 РР — сам шовгор Медведчука, радник губернатора зі шкурних та рекетирських питань, упроваджувач указу Президента по Мукачеву Іван Чубарко. Нині-завтра – «Герой України». Промовивши це прізвище, офіцери вкотре оглянулись. І вирішили за краще це прізвище не згадувати. Певно, подумали, що так здоровіші будуть. Хто його знає, що родичу Медведчука в голову може стрельнути? Натомість один із них згадав іншого Івана. Теж не останнього чоловіка в когорті різаків. Між собою вони любовно його назвали “Іванко-шістка”. Ним виявився власник чорного цілком жіночого джипа за номером 00006 РР – заступник самого “володаря рабів” – пан Рогак. Правда, захмелілі даішники ніяк не могли зрозуміти, як жіночий дводверний джип РАВ-4 витримує 165 кілограмів “сальних мускулів” пана Рогака. В одному лише обидва були переконані, що таку серію він отримав за особливі заслуги, пов’язані з підготовкою виборів у м.Мукачево під пана Нусера. Правда, вручаючи рабську відзнаку, Рогаку сказали, що ций номер у нього буде лише до 18 квітня. У разі ж перемоги номер залишать за ним.
Утім, ти знаєш народ, є йщось символічне в цифрі 6, номера пана Рогака. Одні кажуть, що число 6 від чорта, інші, що це “шестьорка” — найобразливіше слово для нормальних чоловіків. Та щось мої сусіди ніяк не могли в цьому питанні знайти консенсус, як говорив колись Михайло Горбачов.
Під наступним номером, як повідомили правоохоронці, йде вірний соратник губернатора, начальник управління здравія, партійний заступник пан Ромко Шпуцер, срібляста «Тойота Авенсіс» якого має номер 00007 РР. Про заслуги пана Шпуцера, як його називають самі ескулапи поза очі “Ромка-тухлячок”, нічого і казати. Ватро лише згадати знищення професійного ядра обласної медицини, розкрадання медпрепаратів та медтехніки під виглядом гуманітарки. А ще блискавична спецоперація з поголовної диспансеризації краю, про яку пробрехали всі ЗМІ області. Правда, преса проігнорувала факт фальсифікації статистичних звітів доведених паном “Ромкою-тухлячком”: відрапортувавши губернатору про 100-відсоткову диспансеризацію, забули диспансерізувати небіжчика Різака-старшого, в результаті чого останній, на жаль, помер. Кажуть, пан губернатор ледве пробачив своєму кумові “Ромчикові-тухлячку” цей прокол, але, видно, любов до члена партії вища за любов до свого батька!
Говорячи про наступних двох власників щасливих відзнак “Раб Різака”, мої сусіди за столиком перейшли на шепіт, поправили перекривлену даішну форму, і ніби миттєво протверезіли, перейшовши на розмову між собою з Ти на Ви. Я зрозумів, що ці двоє щасливці, про яких піде розмова, дуже поважні особи, бо в обох аж заблищали очі, а той, що з пагонами капітана, навіть привстав і повів розповідь. З’ясувалося, що одним із двох поважних щасливців, володарів відзнаки пана губернатора є головний міліціянт Ужгорода полковник Келінський, якому за особливі заслуги, а саме, проведення двох блискавичних операцій із захвата міліцією Ужгорода ринків — на вул. Краснодонців, що належать СП “Спедітор”, та ринку на площі Корятовича, що в обласному центрі. За мовчання і невидачу виконавців і замовників стеження за народними депутатами під час розгляду справи за мукачівськими виборами Сихівським судом м. Львів, за підпис під зверненням депутатів обласної ради на підтримку кандидатури Нусера, за проявлену мужність і відвагу при фальсифікації карної справи перед Новим Роком проти нардепа Ратушняка, який, нібито, побив одного з власників зубопротезної фірми в ресторані “Жиглов” та за вірність фракціїї СДПУ(о) в обласній раді. Йому на джип «Міцубісі паджеро» пан губернатор вручив номер 00016 РР.
Про наступного володаря рабської відзнаки, власника автомашини “Шкода Супер В” сріблястого кольору за номером 00077 РР страшно і говорити. Це знову головний міліцішта, тільки не Ужгорода, а всієї Подкарпатської Русі – пан Барцаба. За які заслуги йому таке щастя, коли він лише у вересні минулого року став головним поліцаєм Русі? Втім, дещо вдалося з’ясувати. Сусіди стверджували, що великі гроші заплатив Барцаба Різакові за посаду – 500 тисяч доларів, майже все, що заробив у податковій. А міг бути головним силовиком ще чотири роки тому. Кажуть, що коли Кравченко в 1999 році прогнав його з міліціштів, то зі страху мало не спалив партбілет члена СДПУ(о). На всяк випадок закопав партійну реліквію в горах, правда, бідолаха так закопав, що шукав аж чотири роки. Певно великий страх мав сегінь, коли його зняв Кравченко. Щоб отримати нинішню посаду, пан Барцаба, кажуть, пообіцяв пересадити у тюрму все Мукачево, якщо не виберуть пана Нусера мером. І так безголово це ляпнув, що й не подумав про те, що немає стільки камер в Україні, аби все Мукачево засадити за ґрати. Та й із здоров’ям у нього не все гаразд. Усі міліцішти Закарпаття збирають бідоласі гроші на ліки. Кажують, дуже слабий.
Далі мої сусіди міліцішти замовили ще по дві деци, і, файно відригнувши, почали говорити про інших “великих” людей. Правда, були вже занадто “теплі”, а тому може щось переплутаю. Страший даішник пошепки попередив, що варто остерігатися срібного джипа “Міцубісі” 00060 РР. Його власник сам “Чалий”, “Лучанин”, тобто Володя Паульо з Лучок. Він нині великий чоловік — Президент футбольного клуба “Закарпаття”, а до цього тричі сидів у в’язниці. Теж член партії СДПУ(о), депутат Мукачівської районної ради. Трохи бандит, але то в минулому. Правда і зараз його люди крадуть машини, повертаючи, правда, назад, але вже за гроші. Інколи можуть і квартиру «бомбанути», та не з якогось лихого умислу, а для підтримки “медвежатівської форми”.
Не знаю, народ, скільки випили мої сусіди, та вже після чергової деци почали і по- французьки говорити. Казали, що їх новий шеф – Руковчаник – примушує їх вчити іноземні мови, щоб могли легше хабарі брати на автошляхах в іноземців. Тому багато що я не розумів. Якщо щось скажу не так або назву не той номер, народ, не сердися, щом чув, то вам і кажу. А говорили вони про якогось колишнього бандита із Сваляви Гріхончина, що робить в білому домі начальником із ліквідації паводків. У нього номер раба губернатора 00011 РР.
Наступним володарем відзнаки «Раб Різака» було названо ще одного любителя грошей із ОДА. “Мерседес” пана Ігоря з Мукачева удостоївся № 00078 РР. Раніше судимий за рекет, пан Ігор сьогодні очолює управління соціального беззахисту.
Достойним є також власник чорного джипу 00069 РР. “Герой Мукачева”, претендент на мера Мукачева 2002 року, начальник управління з бізнесу Русі – Олег Кіщенко, або по-народному “Кіфля”. Кажуть, що, як був малим, дуже любив красти з кондитерської фабрики кіфлики. Всі три мукачівські володарі рабських номерів отримали їх авансом за підтримку на виборах Нусера в Мукачеві.
За двох наступних власників рабських номерів мої сусіди почали говорити з великою радістю. Було видно, що цих двох вони не бояться, на відміну від попередніх. Про володаря джипа “Мерседес” чорного кольору за номером 00089 РР говорили, що пан Федір Пащук настільки принциповий і такий смілий, що не побоявся запросити на свій День народження саму Оксану Марченко, головну “есдечку” країни. Як же за такий подвиг не дати йому номер РР, заслужив хлоп!
Далі захмілі офіцери згадали про хліб насущний в особі головного хлібного магната області, який їздить на чорному «Мерседесі» з номером 00050 РР, власника хлібної фірми, пана Цилька Пірика. Коли пан губернатор бреше в газетах, що опозиційні сили підняли ціни на хліб, не вірте, бо весь хліб в руках власника чорного «Мерседеса» 00050 РР. Це його стараннями ми маєму найдорожчу головну їжу. Правда, як стверджували міліцішти, номер йому губернатор продав за невеличкі гроші, бо бідолага збирав гривні на меблі в нову квартиру на вул.Капушанській і дуже ся потратив.
Рабський номер 00072 РР на «БМВ 750», (не переплутаєте, бо така машина лише одна на Закарпатті і коштує вона 150 тисяч доларів) належить великому “спонсорові” партії СДПУ(о) та губернатора – пану Василю Порені, цімбору губернатора за студентськими роками в УжДУ, власнику митного пропускного пункту, головному поставщику “есдеківських” контрабандних сигарет у Словакію. Коли губернатор говорить про боротьбу з черговою контрабандою, не вірте. Головним контрабандистом є кум пана Різака зі студентської парти!
А ще сегенятка міліцішти пана “Букія” казали, що у місті живуть якісь Шуфрики – старий є послом на Словаках, а менший – той, від котрого жінка втікла з якимось грузинським футболістом в Італію. Він ще м’ясом торгує в Черкасах. Кажуть, що ті Шуфрики, обокравши наш народ, купили в особі пана губернатора аж два номери 0065 РР і 0045 РР. Обидва почепили на свої чорні джипи.
Можливо, я ще би щось почув про інших героїв нашого часу, але доблесні “варцабенята” почали сперечатися, як розшифровуються номери серії РР – “Раби Різака” чи “Роблю в Різака”, а може “Розбійники Різака”. Короче кажучи, побили один одному писок, а ваш покірний слуга хутко покинув кав’ярню подалі від захмелілих правоохоронців. Отака, народ, історія зі мною трапилася.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com