Туризм
Наші новини

Хто один раз зрадив, той зраджуватиме все життя

Наш Іван уже не просто Іван
Їй Богу, народ, навіть не знаю, чого більше на світі: правди чи брехні. Раніше думав, що правди, щирості та відвертості більше. Вихований, певно, так був. На комсомольських засадах. Та з кожним днем все більше переконуюся, що нема правди в нашому краї. Нині від відвертої брехні та холуйства наших колишніх комсомольських поводирів, а сьогоднішніх перших керівників області, стає аж бридко на душі. Причому, народ, так відкрито брешуть, що інколи душаєш, як вони по землі взагалі ходять. Ось на минулому тижні наш головний Іван через усі свої партійно-владні видання та телеканал повідомив на все Закарпаття, що не його справа втручатись у хід передвиборчої кампанії в Мукачеві. А потім, довго не думаючи, почав розкладати крапки над “і” – хто має право балотуватися на мера Мукачева, а хто ні. Причому головний Іван так захопився своїми роздумами, що сам розкрив план дій “есдеків” із захоплення влади в місті над Латорицею.
Розуміючи, що непокірне Мукачево просто так не ляже під “обрізаних”, Іван розпочав медійну артпідготовку, завдання якої підвести громадськість до того, що головні кандидати на посаду міського голови будуть зняті судом, буцімто на законних підставах, бо, бачте, не мають права балотуватися. Навіть опублікували коментар такого собі адвоката Андрія Стрижака з Мукачева. Боже ж мій Іване, та нема такого адвоката в Мукачеві. Нехай не займаються твої прихвостні таким дешевим і дурним піаром. Та Бог з ним, із тим самозваним Стрижаком. Тут інша хвороба в людини з’явилась.
Уявляєш, народ, наш Іван уже не просто Іван, а закарпатський цар, без дозволу якого ніщо в краї не має відбуватись. І лише один-єдиний кандидат, себто Нусер, має право буди мером ще не “есдеківського” міста. Той самий Нусер, котрий зовсім недавно “здав” свого шефа – голову облради Івана Іванча. Взагалі, кажуть, що Ернест Ернестович полюбляє в критичні моменти своїх керівників “здавати”. Так принаймні було з Лукечею, Ільтом, Балогою та іншими. А дехто, як пан Зубрійчук, навіть на “нари” пішов через “професіоналізм” пана Нусера. Щось там із трубами графині Шенборн наш герой так замутив, що повторилася ситуація з відомої казки, коли “битий не битого віз”. А саме: один натворив “ділов”, інший розплачувався. Певно, добре відомо про цю історію об”єднаним соціал-демократам. За це його, мабуть, на гачку й тримають. У них стиль такий – висувати на відповідальну посаду людину з нечистими руками, щоб потім її контролювати і її ж руками свої питання вирішувати.

Спецоперації під кодовою назвою “Хвиля”
Хочеш вір, народ, хочеш не вір, а в ці тенети “есдеківські” у свій час потрапив і головний міліцішта краю. Кажуть, що кілька років тому його попросили із органів за те, що з нелегалами справу мав. Мов гроші отримував, а на “верх” не давав. Я не знаю точно, але так люди говорять. А хто в нас цей бізнес контролює, гадаю, пояснювати не треба. Ось так і попався наш пан міліцішта. А щоб не піти в місця не такі вже й далекі, вирішив за краще нових господарів собі знайти. І знайшов. Тепер змушений всі їх вказівки виконувати. І брехати, звісно, мусить. Так, на нещодавній прес-конференції для обласних журналістів, що проводилася під патронатом головного Івана, заявив, що ним покарано сім працівників міліції не за події в Мукачеві, а за інші порушення. Я, народ, не знаю, що швидше втратив пан Варцаба – совість чи пам’ять. Тож нагадаю бідоласі, що 14 лютого 2004 року особисто він видав наказ під №74 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського міськвідділу та апарату УМВС України в Закарпатській області”, в якому чорним по білому написано, що працівники міліції під час мукачівських подій діяли непрофесійно. Проте, народ, ну ніяк я не можу не звернути твою увагу на пункт 4 згаданого наказу: “Заслуговує притягнення до дисциплінарної відповідальності начальник Мукачівського МВ УМВС полковник міліції Дерновий Валерій Володимирович, але враховуючи, що наказом УМВС у Вінницькій області №217 від 30.05.2003 року його попереджено про неповну посадову відповідність, обмежитись раніше накладеним стягненням”. Ось так, любі закарпатці. Вінничани зробили нам подарунок: на тобі небоже, що мені негоже. Інакше кажучи, підібрали пана Валерія “есдеки” і всадили нам на голову. А те, що чоловік був попереджений про неповну посадову відповідність, то лише їм на руку – хоче керувати міліціштами, нехай виконує наші вказівки.
Проте, народ, схоже, що мало у наших “есдеків” таких слухняних правоохоронців. А тому з першого березня цього року в Ужгород прибув спецзагін МВС в/ч 3002 “М” у кількості 300 чоловік із самого Києва із повним бойовим комплектом. Розташувався спецзагін на базі конвойної роти внутрішніх військ, а командує ним полковник Погорєлов. Оскільки криміногенна ситуація в області є стабільною, більше того, за рівнем злочинності Закарпаття посідає останнє місце в державі, як запевняє пан Варцаба, то незрозуміло для чого прибув при повному спорядженні спецпідрозділ міліції в наш край і без відома депутатського корпусу облради. Втім, цю таємницю вдалося привідкрити. Як стало відомо з міліцейських джерел, пан Варцаба підписав наказ №107 від 01.03.04 року про створення спецгрупи УМВС з розробки спецоперації під кодовою назвою “Хвиля”, якою передбачено вжиття заходів з ліквідації масових заворушень. Начальником групи призначено заступника УМВС Цанька В.В. Цим же наказом створено спецзагони, основу яких складають київські міліцішти в/ч 3002 “М” полковника Погорєлова. Також до Мукачева звозяться спецзасоби – гумові кийки, наручники, протигази, балончики із сльозогінним газом, бронежилети.
Мукачівці добре пам’ятають початок березня. В центрі міста було незвично багато міліціонерів. Та мало хто знає чому. Тож, народ, я тобі повідомляю, що на третє березня сім громадських організацій Мукачева подали заявку в міськвиконком про проведення загальноміського безстрокового мітингу-протесту з приводу невиконання новою владою міста рішення Ужгородського міського суду про поновлення повноважень територіальної та дільничних виборчих комісій. “Есдеки” оперативно організували рішення Мукачівського міського суду про заборону проведення в місті мітингу-протесту. Причому, так поспішали, що нікого із представників громадських організацій на суд не запросили, та й самого суду як такого не було. Суддя Слюсарчук В.М. без будь-якого засідання прийняв рішення про заборону мітингу-протесту.

“Есдепизація” судів Закарпаття
А взагалі, народ, наш суд, як говорив герой великого актора Віцина – “Самый гуманный суд в мире”. Як відомо, 27 лютого Ужгородський міський суд частково задовольнив скаргу депутатів Мукачівської міської ради і поновив повноваження територіальної та дільничних комісій, які розпустили зі своїм приходом до влади в Мукачеві “есдеки”. Звісно, що головному Івану таке рішення не сподобалось. Адже всі титанічні зусилля із захоплення влади в Мукачеві можуть піти на смарку і тоді не бачити їм Нусера в кріслі мера. Громи і стріли полетіли на всіх, від кого залежало це рішення. Це ж треба — якийсь суддя посмів поламати всі плани “медведчуківців”. І тоді народжується Ухвала голови Ужгородського міського суду пана Андрійця В.Д. Ти тільки почитай, народ, що пишеться в мотивованій частині ухвали, підготовлене на підставі звернення до суду Мукачівської міської ради: “Негайне виконання рішення суду від 27 лютого 2004 року є неможливим, оскільки для його виконання необхідно скликання сесії ради, яке найближчим часом не заплановано. Заявник у судовому засіданні довів, що неможливо також і скликати позачергову сесію ради, оскільки переважна більшість депутатів відсутняв м.Мукачево, що перешкоджає явці необхідної кількості депутатів для прийняття відповідних рішень. Отже, суд вважає, що є всі підстави для відстрочки виконання рішення суду від 27 лютого 2004 року строком на 1 місяць”. Ти, народ, спитаєш, при чому тут міськрада? А ні до чого. Просто Різаку й компанії не захотілося виконувати рішення суду щодо поновлення територіальної та дільничних комісій. Ось і вигадали для суду абсурдні причини.
До речі, що стосується неможливості проведення позачергової сесії міськради, то це взагалі не хочеться коментувати. Адже ні для кого не є секретом, як на початку січня “есдеки” проводили позачергову сесію ради, яку офіційно призначили на 9.00, а реально її відкрили о 8.00. Більше того, тринадцять депутатів взагалі не пропустили в зал засідань. Разом із тим я не думаю, що мукачівські депутати прислухалися до мрії нашого гаранта, котрий на одній із прес-конференції завив, що був би щасливим, якби українці полетіли на Місяць. Хоча, хто його знає. У нас зараз так: як СДПУ(о) скаже, так і має бути і нікого не цікавить — є на Місяці життя, чи нема.
Втім, народ, я можу зрозуміти пана суддю. Не з власної волі чоловік приймав таке рішення. Перед нашими очима розгортається справжня війна за Закарпатський Апеляційний суд. І він це теж бачить. Через державне телебачення та придворні газетки поливають брудом людину, яка чомусь не хоче діяти за правилами “червонотрояндних”. У чому тільки її не звинувачують. Безперервно якісь міфічні особи кажуть, що буцімто пан суддя сприяв усиновленню закарпатських дітей іноземцями і малюнок відповідну демонструють, щоб розчулити народ. То кажуть, що на дачу водить красунь, демонструючи при цьому журнал із оголеними дівицями. Так хто ж такий той загадковий „кажуть”? І чому наші славні правоохоронці проігнорували свідчення реальних сусідів мукачівського судді Щербана, котрі стверджували, що спочатку стався вибух у будинку судді, а потім вже будинок запалав. Та то все пусте для “есдеків”. Ніяких тобі журналістських розслідувань. А тут „зверху” дали вказівку „мочити” Стрижака, тож вони те й роблять. У нас “есдекам” все можна. Їм начхати на закон, мораль і совість. Для них зараз головне інше — Апеляційний суд області має вирішити питання мукачівських територіальної і дільничних виборчих комісій. Різакам потрібен тотальний контроль над судами. Бо ж накрутили вони занадто багато протизаконного. І лише суди можуть відновити законність.
До речі, народ, а ти знаєш, що в.о. міського голови Мукачева пан Опачко ніякий там не керівник міста. З’ясувалось, що Опачко до цих пір працює заступником голови облдержадміністрації і там же отримує зарплату. Власне тому він і намагається якомога менше підписувати документів як в.о. міського голови Мукачева. Гадаю, найближчим часом наші суди розглядатимуть легітимність всіх рішень, що підписував чи приймав перечинський ужгородець Опачко.
Цікаво, народ, а хто подавав на сесію міськради та виконком членів територіальної та дільничної комісій. Правильно, пан Опачко! А чи мав він на те право, якщо його трудова книжка знаходиться у відділі кадрів Закарпатської ОДА, а не в Мукачівському міськвиконкомі? Звісно, що ні. То про яку там чесність говорить пан Нусер? До речі, про членів дільничних комісій. Як показав аналіз, лише 10 чоловік включено від тих громадських організацій та політичних партій, які підтримували і підтримуватимуть команду Віктора Балоги. Причому, всі вони включені аж в три дільничні комісії, де загальна кількість виборців не перевищує однієї тисячі. А ось Людмилу Горват включили відразу у дві комісії — №3, 4. Як вона, бідненька, буде працювати? Чи, можливо, людей “есдеківських” забракло, а чужих не можна в комісії вводити? Отака демократія по-нусерівськи!

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com