Туризм
Наші новини

Порно на службі «Темника»

або Дещо про елементи ідеологічної „кухні” СДПУ(о)

Речі, про які я хочу розказати, не є новими в питанні технології масового обману людей. Ще великий пропагандист Третього рейху Гебельс говорив, що якщо часто повторювати брехню, то врешті-решт народ в неї повірить. А якщо до всього власні брудні методи і технології приписати своїм опонентам та ворогам і це закріпити в засобах масової інформації багатотисячним тиражем, то успіх, здається, буде забезпечений.

Видання «Тиждень» (iнтернет-версія- temnik.com.ua) з часу створення спеціалізується на поливанні брудом всіх, хто в даний момент є опонентом СДПУ(о)

„ПАРЄ грудьми стає на захист педерастів”, „Хто захистить українських журналістів від Ющенка з Томенком”, „Ющенко розпочав 394 дні пекла для України”, „Як нашист Кендзьор хотів Самбір у лайні втопити”, „Американська камасутра Литвина”, „З іменем Ющенка і Гітлера на вустах”, „Зливний бачок для Ющенка”, „Іван Плющ: У політиці, як і в бл…стві, не завжди вибирають партнера”, “Коля-Гебельс”, „Месенізм, нацизм, нашизм”, „Нацистський орден Ющенка”, „Месія „мочить” конкурентів” – це тільки невеликий перелік замовних матеріалів, вже сама назва яких говорить про хвору психіку авторів і які написані поза всякими людськими нормами і нормами журналістської етики. Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко в своєму інтерв’ю Інтернет-виданню „Главред” підкреслив, що у своїх „темниках” Віктор Медведчук „мочить” (якщо користуватись термінологією самої „соціал-демократичної” партії (об’єднаної) - прим. автора) не тільки опозицію, але й пропрезидентських політиків, які мають конфлікти з СДПУ(о). До таких можна віднести Володимира Литвина і Віктора Януковича.
Можна помітити ще один цікавий момент у стилі діяльності пропагандистів СДПУ(о). Враховуючи те, що Віктор Медведчук є одночасно лідером партії і главою Адміністрації Президента, то вирішив Віктор Володимирович підправити деякі офіційні видання у своєму „партійному стилі”.
Якщо проаналізувати дизайн і стиль викладу деяких матеріалів на веб-сторінках есдепеушного видання „Тиждень” (www.temnik.com.ua) та офіційного видання Президента України (www.president.gov.ua), можна помітити багато схожих моментів. За інформацією Миколи Томенка, розробкою та підтримкою сайта www.temnik.com.ua та сайта Президента України www.president.gov.ua займається одна і та ж структура – „УРА Internet”. Як підкреслив Томенко, сайт „Тиждень” поступово стає інформаційним агентством влади, а точніше апарату Адміністрації Президента України. З рекламних повідомлень самого сайту „Тиждень” стало відомо, що у вихідні дні на Першому Національному телеканалі з’явилася програма, яка присвячена огляду преси. Специфікою її є те, що майже половина інформаційних повідомлень подається не з посиланням, скажімо, на агентство новин „УНІАН”, тиражні авторитетні видання тощо, а… якраз на сайт „Тиждень”.
Аналіз змісту і стилістики сайту „Тиждень”, на думку експертів, дає підстави стверджувати, що різного роду фальшиві листи від імені Василя Петьовки, Віктора Балоги, які поширювалися під час виборів міського голови в Мукачеві, а також фальшиві листи, які поширювались від імені Віктора Ющенка, готувалися тими ж особами, що і статті на сайті „Тиждень”.

Temnik.com.ua „розкручується” за допомогою порносайтів

Інтернет-видання „Тиждень” (temnik.com.ua), одне з наймолодших Інтернет-видань в Україні, здивувало швидким ростом рейтингу серед відвідувачів. За повідомленням Інтернет-видання Region Online, відвідувачів temnik отримує за рахунок „порно-розкрутки”. На сайті tetki.ru/uu/shtml при спробі відкрити яку-небудь порнофотографію, окрім самої фотографії відкриваються ще декілька „вікон”. Одне з яких сайт www.temnik.com.ua. Потрібно підкреслити, що „темник” зареєстрований серед найпопулярніших рейтингів. Останні повинні б виключити сайт, що „розкручується” за допомогою порнографії.
За повідомленням „Деловой недели”, при завантажуванні www.temnik.com.ua до користувача проникає комп’ютерний вірус - новий варіант Троян JS Seeker-based, який відслідковується антивірусною програмою Касперського. Даний вірус викрадає лоґіни і паролі, він також відкриває доступ до інформації, яка зберігається на комп’ютері, який через Інтернет під’єднується до сайту „темника”. Таким чином і сайт „розкручується” за допомогою відвідувачів, і можна вкрасти інформацію, яка зберігається на його комп’ютері.
Тим не менше, ті хто формує рейтинги популярності видання, а це такі сайти, як http://www.bigmir.net, http://top100.rambler.ru, http://www.topping.ru/, http://top.mail.ru, мабуть, дивляться на своєрідну „розкрутку” „темника” крізь пальці. Хоча, якщо оцінити матеріал, який подається в „Тижневі” (temnik.com.ua), то за змістом вони недалеко відійшли від порносайтів. Для того, щоб читачі пересвідчилися в правдивості наших тверджень, подаю своєрідний цитатник або „інструкцію” дії засновників інтернет-сайту.

„Цитатник” «Тижня» або „інструкції” до дії

„…Якби в Європі і всьому цивілізованому світі виборці дізналися, що можливий майбутній глава держави сповідує ідею “расової чистоти”, яка віддає душком печей концтаборів, то з таким “спасителем нації” не те, що не розмовляли б, його навіть могли б і засудити…” (Мирослав Черненко „ З іменем Гітлера і Ющенка на вустах”). Цього пасквілю великим „інтернаціоналістам” та „захисникам” усіх нещасних у світі виявилося замало. І на світ Божий temnik „родить” наступний „шедевр” політичної думки: “…Глава СС Генріх Гіммлер (який у своїй месіанській маячні чимось нагадує свого українського колегу) щиро вірив, що у ньому духовно реінкарнувався саксонський король Генріх – засновник Першого рейху. (Ющенко, до речі, також вже “віднайшов” у своїх жилах, правда жиденьку, кров останнього українського гетьмана Петра Калнишевського. Не виключено, що скоро ми почуємо, що Віктор Андрійович – це “арійське” перевтілення Марусі Чурай, Богдана Хмельницького і Нестора Махна разом узятих)…” (Василь Блаженко „Нацистський орден Ющенка”). Видно, щось не в порядку з головою у замовників та авторів „серйозної політичної” маячні.
“…Зігмунд Фрейд, відкривши закон сублімації, наочно продемонстрував, що політика, рушієм якої є особистий потяг до влади, – це певною мірою закамуфльований секс. У гіршому випадку – садомазохістська перверзія, що проявляється у деспотії, “месіанізмі” або ж війні. Крім того політичні стосунки десь чимось повторюють любовні втіхи закоханих перед статевим актом. Утім, для пасивного політика цей “розігрів” тягнеться не дуже довго, активніші “партнери” намагаються його відразу поставити у позу. Як, наприклад, українського спікера Володимира Литвина у США. (Нестор Лєтов. Американська “Камасутра” Литвина)”. І звідки взялося стільки „порнофрейдиської” жовчі в автора статті? „Скринька відкривається” дуже просто. З процитованої статті ми дізнаємось, що на одному зі своїх публічних виступах Володимир Михайлович сказав наступне: “Відносно Віктора Ющенка – на сьогоднішній день він найбільш рейтинговий політик… Не достатньо було витримки свого часу, щоб створити коаліцію за участю “Нашої України”. Тоді багато проблем набагато легше розв’язувалося б. Тому що, якщо брати світоглядні позиції – то тут розходжень немає”. А цього вже, не дивлячись на те, що Володимир Литвин є людиною Президента, голова Адміністрації Президента пробачити не міг.
Дісталось і всіма шанованому Іванові Плющу, за його інтерв’ю „Україні молодій”: „…На шпальтах кишенькової газети Віктора Ющенка “Україна молода” у п’ятницю з’явилося інтерв’ю “нашистського” неофіта Івана Плюща. Колишній двічі спікер українського парламенту, який у пристаркуватому віці опинився у “Нашій Україні”, спробував сяк-так розтлумачити народові, що він не хоче більше бути ні “містком”, ні спікером, і що нова його політична компанія не “бл…ська”. Звісно, Іван Стаканович (ой, Степанович) – особа колоритна…” (Григорій Поліщук. „ Іван Плющ: “У політиці, як і в бл…стві, не завжди вибирають партнера”). Всі хороші манери „респектабельних” політиків зразу ж зникли, коли почули, що Іван Плющ збирається перейти у фракцію „Наша Україна”. Не допомогло Івану Степановичу й те, що він майже чотири роки разом із першим віце-спікером Віктором Медведчуком засідали в парламенті. Не забув, видно, Віктор Володимирович, як перед самими парламентськими виборами в 2002 році довелося йому з тріском покидати насиджене місце в президії Верховної Ради.
Коли переглядав згадувані „темники”, то весь час закрадалася думка, що я вже десь читав матеріали, які викладені в процитованому стилі. Потім згадав нашого обласного газетного кілера – газету „Вісті тижня”, чи то, „Вісті тижня+”. Ось звідки „роги ростуть”. Та читач і сам може в цьому пересвідчитись.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com