Туризм
Наші новини

Адреас Граф: «В Україні є проблема громіздких структур, які не працюють на попередження надзвичайних ситуацій…»

Водне господарство Закарпаття під патронатом Швейцарії

Закарпаття набуває позитивного досвіду співпраці зі Швейцарією в галузі менеджменту водних ресурсів. Уряд цієї альпійської країни одним із перших відгукнувся на біду, коли область потерпала від нищівної повені 1998 року. Дирекція з питань розвитку та співробітництва Швейцарської конфедерації та Закарпатське обласне виробниче управління з меліорації і водного господарства вже кілька років реалізують спільні проекти в Україні.
Протягом п’яти років швейцарські фахівці допомагали закарпатським водогосподарникам фінансово, консультативно та технікою. Брали участь у відбудові зруйнованої дамби в Рахові, зведенні протипаводкових будівель загальною довжиною 11 кілометрів у смт. Вишково Хустського району (як наслідок: воно не постраждало від повені 2001 року); реконструкції русла річки Млинівка у селищі Великий Бичків; запропонували сучасні технології догляду за гірськими потічками тощо. Сума наданих Швейцарією коштів для реалізації названих проектів уже перевищує три мільйони євро. В якості технічної допомоги Закарпаття отримало унікальний крокуючий екскаватор “Манзі мук” швейцарського виробництва. Це – особлива техніка для роботи в гірських умовах. Група технічних працівників водного господарства пройшла навчання у відповідних установах Швейцарії для опанування сучасними технологіями, вміння обслуговувати складну техніку.
Днями у Закарпатті знову побували швейцарські експерти Дирекції з питань розвитку та співробітництва, які здійснювали моніторинг ходу проектів, вивчали можливості нових форм співпраці. Зокрема, їх зацікавили проблеми утримування в Мукачівському прикордонному загоні нелегальних мігрантів зі Сходу, попередня фізико-економічна оцінка системи водозабору в місті Хуст.
Користуючись нагодою, ми попросили відповісти на декілька запитань про стан і перспективи україно-швейцарської співпраці Адреаса Графа – керівника відділу гуманітарної допомоги ДПРС та Лукаса Гунзінгера – консультанта ДПРС.
Яка мета Вашого візиту в Закарпаття?
Адреас Граф:
Ми маємо вирішити багато питань, і два найважливіші – це підбиття підсумків роботи за 9 місяців поточного року і планування подальшої роботи. Після паводку 1998 року головне у нашій співпраці – захист від руйнівних наслідків подальших паводків. Спочатку ми займалися звичайною гуманітарною допомогою. Ціллю нашої гуманітарної місії є термінова допомога і відбудова після будь-яких катаклізмів. Але ми зрозуміли, що цього замало й у серпні 2000 року заключили тристоронній договір між МНС України, водним господарством і ДПРС, за яким здійснювали широкомасштабне будівництво. В цьому році розпочали нову частину програми. Зараз ведемо організаторську роботу з утримання водозаборів. Триває проект, який перейде у галузь лісового господарства. І це – довгострокова програма, розрахована на 3-4 роки. .
Що ви думаєте про рівень наших фахівців?
А.Г.: – Ваші люди у технічному плані дуже обдаровані. Але я думаю, що в Україні є проблема великих структур, які діють неправильно. Вони не працюють на попередження надзвичайних подій, а на залагодження того, що сталося. Інша проблема – вигідне використання грошей. Ви завжди хочете максимуму. Не дотримуєтеся золотої серединки, яка була б корисною і для коштів, і для проекту, і для людей.
– Якого досвіду ви набули в Україні, як ви оцінюєте потенціал нашої держави?
А. Г.: – Ці два-три роки сприяли нашому зближенню, знайомству між персоналом, людьми, які разом працюють. Дуже важливо завоювати довір’я людей, що ми й зробили. Україна має чудовий людський потенціал, нічим не гірший за швейцарський. Але українська політична культура дуже повільно розвивається, недостатньо динамічно йдуть і політичні реформи. Це гальмує весь розвиток. Я вважаю, що найбільшою проблемою в Україні є збереження інтелектуальних, інтелігентних людей. Знаю, що в Канаді вже проживає близько трьох мільйонів українців. Тож потрібно запобігти тотальній еміграції через бідність. Це найважливіше, що потрібно зробити!
Запитання до Лукаса Гунзінгера:
– Які зміни у наших людях Ви помічаєте протягом періоду співробітництва?
Л.Г.:– Вони стали відкритими для нових ідей. Я помітив, що у ваших людях існує така ініціативність, яка повністю зникає, коли вони працюють у старих структурах. Коли ми приходимо з Заходу , виникає враження, що ми гордо поводимося, але ми просто не звертаємо уваги на ці всі структури, і навчаємо українців бути незалежними від бюрократії. Не тільки ми приносимо якісь ідеї, ініціативи, але й ви починаєте самостійно думати. Мені дуже приємно, що я зміг тут встановити добрі особисті контакти, і мене завжди тут чекають.
– Яка роль особистостей у реалізації швейцарсько-українських проектів?
Л.Г.: – Володимир Петрович Чіпак, керівник Закарпатського обласного виробничого управління з меліорації і водного господарства – перша наша контактна особа тут у Закарпатті. Він дуже допоміг нам у налагодженні зв’язків із Державним комітетом з водного господарства. Ми цінуємо співпрацю з ним, бо він відкритий для сприйняття нових ідей і сам їх генерує. Не було б такої плідної співпраці, якби не допомога пана Чіпака. Ми дуже задоволені спілкуванням і партнерством із людьми високого професійного і морального рівня!

Рубрика: Наука
Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com