Туризм
Наші новини

Лікарі приречені боротися з туберкульозом самі

З 1995 року в Україні не припиняється епідемія туберкульозу. Більшість хворих належить до найбільш незахищених соціальних груп, таких, як пенсіонери та безробітні.

Не є винятком у цьому, на жаль, і Мукачево та Мукачівський район. Кількість хворих на туберкульоз порівняно з минулим роком зросла на 7,5 відсотка. До традиційних носіїв палички Коха - безробітних, пенсіонерів та заробітчан - приєдналися бомжі та особи, які по амністії повернулися з місць позбавлення волі. “Якщо їх не виправила колонія, то хіба можуть це зробити лікарі?” - задається питанням завідувач тубдиспансером Ольга Ловга.

Та наші люди і не сильно спішать лікуватися. Кожному відомо, що якщо кашляєш 21-й день, то треба сходити до лікаря, зробити флюрограму. “Днями, - веде мову далі пані Ольга, - приходила жінка, уражена паличкою Коха. Вона вже три місяці кашляє. І ще виправдовується: мовляв думала, що все пройде”.

Часто люди, які їдуть на заробітки, теж інфіковані, але і не думають зробити флюрограму. Їм важливіше заробити гроші та попутно заразити тих, з ким вони працюють і живуть. Багато випадків, коли нові власники квартир разом з новим помешканням “купують” собі хворобу, бо мало хто робить дезінфекцію. Скасування прописки, за словами лікаря, також додало проблем. Адже фтизіатрам необхідно провести дезінфекцію по місцю проживання туберкульозника. А останнім часом інфіковані дають адресу, а там виявляються нежитлові приміщення або навіть живуть зовсім інші люди.

Часто пацієнти нарікають на лікарів за ліки, мовляв, от ви тому дали, а мені не хочете… Ольга Ловга пояснює це тим, що за новими стандартами у туберкульозному відділенні можуть давати ліки лише хворим, у яких паличку Коха знайшли вперше. Тим, в кого вона є давно, ліки Міністерством не виділені. “У місті ситуація непогана, а от в районі, через нестачу фінансування, ми, на жаль, не виписали жоден рецепт на безкоштовне придбання ліків”, - сказала Ольга Федорівна.

Ситуація ускладнюється тим, що хворі на туберкульоз, як правило, мають цілий “букет” хвороб - виразки, цирози, алкоголізм, цукровий діабет. До того ж, майже їх не лікують. Якщо раніше помирали люди, які роками лікувалися від туберкульозу, то нині це - просто одна з причин смерті.

“Нещодавно приходив чоловік, - ділиться враженнями Ольга Федорівна. - Я йому призначила лікування, а він таблетки викинув, бо не хоче їх приймати. Або теж призначили людині лікування, а він на контроль не з’явився. Коли вже його привели силою, питаємо, чому не бажає лікуватися. Він відповідає, що грошей у нього нема і лікуватися він не буде. Довелось покласти пацієнта у стаціонар”.

Є ще один парадокс, породжений нестачею коштів у населення. В тубдиспансері є десять путівок на оздоровлення в Крим. Та хворі відмовляються туди їхати, бо нема чим оплатити дорогу. Рятують ситуацію лише санаторії “Довге” для дорослих в Іршавському районі, та “Човник” для дітей в Свалявському.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com