Щороку, напередодні зимових свят, на подвір’я сьомої одинадцятирічки в’їжджає сіра вантажівка. Її одразу ж обступає натовп дітлахів, що вже знають, що в машині. Згодом незнайомі всміхнені дядьки вручать їм барвисті пакунки, дбайливо загорнені в яскравий папір зі святковими малюнками. Як і торік, школярі знайдуть у них солодощі, іграшки, канцелярське приладдя та інші корисні й приємні сюрпризи. Подарунки привозить місіонерське товариство “Zasst uns Gehen” з міста Гелігенштадт (Німеччина).
Скромні німецькі адресанти не вказують на пакунках своїх імен та місця проживання. Представник товариства Адольф Геншер називає тільки колективи: дитячі садки, школи, жіночі клуби – населених пунктів Елтман, Баунах, Рекендорф, Кемерн та Брайтенгусбах.
Попри всі соціальні негаразди людина має шанс не зачерствіти душею. Чи не цю істину стверджують подібні акції милосердя?
