Туризм
Наші новини

Незабутні постаті

11 січня виповнюється 110 років із Дня народження політичного діяча Карпатської Січі Августина Штефана. Народився він у 1893 році в селі Порошково на Перечинщині. Мати – Ольга, була дочкою відомого закарпатського письменника Євгена Фенцика, батько – священиком. Сам він також учився на священика в Ужгородській семінарії, де одним із учителів був і Августин Волошин, його далекий родич. З успіхом закінчивши семінарію, Августин Штефан священиком не став, а продовжив у 1914 році навчання на факультеті філософії Будапештського університету. В 1917 році дістає призначення на посаду професора математики і фізики в Ужгородську вчительську семінарію. А через два роки він став директором Торгівельної академії спочатку в Ужгороді, а згодом – у Мукачеві. Вісімнадцять років вона під його керівництвом була центром українства на Підкарпатській Русі.

Наприкінці 1938 року, коли в нашому краї було утворено першу українську державу – Карпатську Україну, Августинові Штефану запропонували пост міністра культури, шкільництва і освіти. Також його було обрано послом у Сойм Карпатської України, а на першому засіданні – його Головою. Це він прийняв присягу у новообраного президента Августина Волошина та його заступників Федора Ревая і Степана Росохи. Під його керівництвом було прийнято Закон про незалежність Карпатської України, мову, прапор, герб та гімн. Будучи на посаді міністра, проводячи політичну діяльність та цілу низку зовнішніх факторів, Августин Штефан поширює і поглиблює культурне життя в Карпатській Україні. Після втрати південних районів краю виникла проблема з приміщенням для товариства “Просвіта”, хоч його робота ні на мить не припинялася. Відкривалися нові школи в Синевирській Поляні, Колочаві та ін. Обговорювалося питання про відкриття університету, про перенесення в Карпатську Україну Українського вільного університету. Однак вони позитивно вирішені не були. Августин Штефан приділяв велику увагу пресі. Масовим тиражем видавався щоденник, який редагував Ґренджа-Донський, націоналістична молодь видавала газету “Наступ” (редактор С.Росоха), селяни мали свій друкований орган “Карпатська Україна” (редактор Ю.Таркович), релігійний альманах видавав С. Сабол (Зореслав). У Хуст приїхали українські письменники Олександр Олесь, Улас Самчук, Горліс-Горський та багато інших. За ініціативи Олега Ольжича було створено літературно-мистецьке товариство “Говерла”, яке видавало одноіменний місячник, редактором якого був Олег Ольжич-Кандиба. Російськомовні письменники на чолі з А. Карабелешем створили аналогічне товариство. В Хусті театр “Нова сцена” (режисер А. Шерегій) поставив виставу “Запорожець за Дунаєм”, було розпочато зйомки фільмів “За гріхи батьків” і “За землю і волю”.
Після окупації Карпатської України гортистською Угорщиною Августин Штефан деякий час жив у Празі, звідки переїхав до США, де і помер.
Світла пам’ять про нашого славетного земляка пломенітиме у віках. В його честь 11 січня в Мукачівському педагогічному коледжі пройде науково-практична конференція під керівництвом товариства “Просвіта”. Його іменем названо вулицю (колишня Горького) і встановлено барельєф на Будинку офіцерів у місті Мукачево, де була колись торгівельна академія.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com