(до Дня народження Василя Пагирі)
Роки, роки – неначе привид,
Минають, як вітри в полях,
Та не зломили силу Вашу й волю, -
Книжки Ви пишете для нас!
Узяте світло з-під Бескидів
Несете завжди Ви до нас,
Освітлюєте всім дорогу,
Щоб нам прозорилось щораз.
Душі глибини й щирість серця, -
На кожний рік і найважчий час,
Нащадкам творите Ви пам’ять,
Щоб промінь світла не погас.
То ж не здавайтеся, добродію,
Пишіть обсяжнії книжки,
В них пам’ять житиме про Вас,
На многії і многії роки.
Нехай душа квітує молодечо
Й вирує бадьоро серед нас,
Щедра, добра доля не обминає,
Нехай із Вами вічно йде Пегас!