Туризм
Наші новини

Проблеми і перспективи закарпатського інваспорту

Напередодні Міжнародного Дня інваліда, який світова спільнота святкувала 3 грудня, за традицією у СК «Юність» в Ужгороді зійшлися майже всі діючі інваспортсмени краю.

Люди, яким природа або ж нещасний випадок обмежили фізичні можливості, справді заслуговують на повагу і захоплення ними. Їх можна назвати героями у тому розумінні, що, незважаючи ні на що, вони займаються спортом, не плачуть і не йдуть з простягнутою рукою. А зціпивши зуби бігають, грають у футбол, плавають, стріляють з лука і взагалі важко працюють, щоб бути потрібними суспільству і собі самому. Такими спортсменами опікується обласний центр фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт». Тож про розвиток закарпатського «Інваспорту» довідувався у директора Центру Анатолія Ковача.

— Анатолію Юрійовичу, які основні тенденції і проблеми розвитку закарпатського інваспорту?

— Кожного року 3 грудня збираємо всіх інваспортсменів, щоб підтримати їх найперше морально, а вже потім матеріально, вручити подарунки і грамоти переможцям республіканських і міжнародних змагань. Таке заохочення дає мотивацію і бажання цим спортсменам розвиватися і прогресувати. До позитивних тенденцій розвитку інваспорту можна віднести розширення ареалу спорту для інвалідів: ДЮСШ для інвалідів відкрито ще у двох районних центрах — Іршаві та Сваляві — і вже сьогодні з цих міст приїхали представники для участі у традиційних змаганнях.

У планах нашого Центру — відкриття наших філіалів у всіх районних центрах області. На сьогодні залишилося ще 4 райони (Перечинський, Великоберезнянський, Воловецький та Міжгірський райони), які не мають відділень інваспорту, і не тому, що там нема інвалідів, які бажають займатися спортом, а тому, що начальники управлінь спорту райдержадміністрацій не хочуть сприяти розвитку інваспорту, бо це, звісно, створює додаткове навантаження, потрібно більше працювати, а цього не всім хочеться. Хоча, коли був марафонський пробіг на колясках, керівництво Перечинського району запевнило, що у наступному році сприятиме відкриттю спортивного відділення «Інваспорту».

— Скільки інваспортсменів завітали на свято?

— Приїхали спортсмени-інваліди та тренери практично з усіх районів, де є наші відділення.

— Чим може похвалитися закарпатський «Інваспорт». На якому місці у порівнянні з іншими областями стоїмо у цьому спорті?

— Так само, як і закарпатський спорт, інваспорт не на високих позиціях у державі. Справа в тому, що наша інфраструктура досить слабка. Адже в області районні центри невеликі, більшість інвалідів проживають у сільських населених пунктах, а добиратися на тренування у місто для таких людей — це випробування. Отож, по закінченні школи вони фактично залишаються відірваними від занять великим спортом. Нині лише два закарпатські інваспортсмени входять до складу різних збірних — Олександр Сухан та Роман Герій. Та все ж за 10 років у наших відділеннях виховалися такі спортсмени, як кандидати у майстри спорту легкоатлети Ольга Фучко, Оксана Бонка, Роланд Росул.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com