Туризм
Наші новини

Іван Різак: “Я ніколи не вважав себе людиною випадковою”

- Одне з основних звинувачень, яке закидають нині вашій команді, — причетність до контрабанди на митницях області.

- Будь-який регіональний керівник ніколи не дистанціюється від проблем державного кордону. Бо це одна зі складових розвитку регіону, це залучення інвестицій, соціальна проблематика, адже десятки тисяч людей їздять за кордон і свого часу без нього просто не вижили б. Також, у тому числі й завдяки митниці, ми протягом 2,5 років отримували додаткові дотації — більше 110 млн. грн.

Ті, хто хоче нині проаналізувати ситуацію на кордоні і відношення до неї регіональної влади, підходять до цього дуже спрощено. Є якась уява, яка відображається у ЗМІ, мовляв, є певне угруповання, яке стоїть на кордоні, рахує автобуси, машини і є конкретні такси, які знімаються. І з цих “поборів”, нібито, підгодовують регіональну владу. Проте це дуже спрощене розуміння корупції на кордоні і дуже спрощене поняття співвідношення регіональної влади і кордону. Для мене як для керівника набагато вигідніше, — і керівники митних та правоохоронних органів про це знали,— перевиконання і отримання додаткових дотацій, щоб, наприклад, прийняти програму підтримки закарпатського книговидавництва. Це краще, ніж постійно звертатися по спонсорську допомогу і отримувати звинувачення у вимаганні від когось якихось коштів для фінансування тих чи інших справ. А в усьому іншому — життя розставить акценти, бо питання боротьби з контрабандою завжди буде актуальним. Ми цьому приділяли дуже серйозну увагу, дуже багато схем поламали і не просто у системі збирання хабарів, але і схеми відшкодування ПДВ тощо. І я не згоден з тими, хто каже, що обласна влада боролася з представниками тих бізнес-груп, які працювали на кордоні і перебували в опозиції. Якщо проаналізувати дії правоохоронних органів, податкової, то майнові арешти накладалися на багато фірм, керівниками, власниками яких є якраз ті, хто публічно серйозно підтримував владу, але чомусь вважали, що ця публічна підтримка дає їм право не платити податки.

Не хочу виглядати більш святим, ніж я є, але те, що регіональна влада до збору коштів з контрабанди на кордоні не мала жодного відношення, можу сказати однозначно.

- Кажуть, що перед вашим приходом на посаду голови ОДА, працювала команда з Адміністрації Президента, котра знайшла на 18 сторінок негатив у роботі вашого попередника. Нинішня нова влада заперечує ваші досягнення, зокрема, Зінченко говорив про це на представленні Балоги. Як можете це прокоментувати?

- Віктор Балога під час нашої недавньої розмови сам торкнувся цього питання і сказав, що коментувати мої дії як свого попередника не збирається. Знаю, що цю заяву він зробив і на одній з прес-конференцій.

Хоча, якби до мене звернулися, щоб я підготував 18 чи 28 сторінок негативів у своїй роботі, я б це зробив за кілька годин за матеріалами своїх прес-конференцій. Адже, готуючись до них, я зліва писав позитиви, а справа негативи і якщо зліва було півсторінки, то негативів, як мінімум, у 4-5 разів завжди більше.

Ми дуже серйозно завжди аналізували свої показники, серйозну оцінку їм давав Кабмін. І хто, як би не ставився, але за темпами, підкреслюю, за темпами, соціально-економічного розвитку Закарпаття займало лідируюче становище. Часто, коли люди про це чують, кажуть, що одна “Криворіжсталь” дає більше, ніж Закарпатська область. А колись власник кондитерської фабрики “АВК”, народний депутат Авраменко сказав мені, що у складі ВВП “АВК” дає приблизно стільки, як наша область. Проте є просто, як кажуть фізики, понятійний апарат, тому в економічному просторі треба також правильно оперувати цифрами. Знову ж, якщо за темпами ми лідирували, то це ж не досягнення одного Різака. І нині хочу подякувати колегам управлінцям, що ту досить високу планку самовіддачі, яку ми задали, вони витримали. Тому і є результат.

- Також одна з тез щодо вас звучить наступним чином: Різак прийшов нормальним на посаду, він хотів багато що зробити, але чи так велася політика партії, чи він так вліз у систему, що створив тут імперію, основними механізмами якої були страх, кругова порука…

- Я ще чув чи читав, що тут створювалася система, яка мала бути перенесена після виборів на всю державу і т. д. Не можу прокоментувати, що за цим стоїть і в чому полягає ця імперія. Думаю, це більше політичний штамп, який вживався перед виборами для досягнення конкретних політичних результатів.

Набагато важче працювати за рік-два до виборів Президента, ніж одразу після них. Тому що політична, бізнесова еліта, творча інтелігенція живе президентськими виборами (щойно вийшовши з парламентських) і дуже складно сконцентрувати управлінців на тому, що треба займатися чорновою роботою, незалежно від того, коли вибори і якою буде наша доля. Я прихильник фундаментального підходу і говорив не раз: на який би термін я не прийшов (кожні три місяці мене “знімали” з роботи в громадській думці, у ЗМІ) — тимчасовою людиною себе ніколи не вважатиму. Скільки часу мені відведено, стільки і буду фундаментально вникати у ту чи іншу галузь і задавати параметри. Наскільки я зміг це зробити — не мені коментувати.

Кажуть “імперія” або вживають інші слова, наводячи приклади, що я зустрічався з правоохоронцями, проводив планірки, розробляв якісь тактичні схеми тощо. Але ж голова ОДА має чіткі функціональні обов’язки. Можна публічно від цього дистанціюватися або ж ні, але не можна цього уникнути. Підпорядкування керівників правоохоронних органів губернатору, хто би як не говорив, немає, не було і не буде. Але системні зустрічі, обмін думками, з приводу конкретних ситуацій і взаємне інформування — це нормально, адже тоді просто неможливо володіти ситуацією.

Скажімо, читаю в одному з інтерв’ю в.о. ректора УжНУ Миколи Вегеша, що він звинувачує мене у причетності до самогубства ректора, бо колись покійний ректор йому говорив щось у зв’язку з тим, що Різак проводив планірку з правоохоронцями. Професор університету дає оцінку голові адміністрації, бо він щось десь почув! Так і хочеться сказати: “Коля (а я маю право так звертатися, бо ми аспірантами жили поруч), ти хіба думаєш, що говориш? Я з покійним ректором спілкувався набагато більше, ніж ви усі, хто вважаєте себе дуже близькими, ще й виходите з якихось планірок. Коля, ти ж набери мій телефон, я тобі скажу про мої повноваження як голови ОДА. Не як аспіранти УжНУ Різак і Вегеш, а поспілкуємося на цьому рівні і висловимо претензії”. Інша справа, що може так потрібно сказати, аби заявити про свою лояльність до нової влади. Та навряд чи новій владі така лояльність потрібна.

Питання, яке ви ставите, узагальнює дуже багато, у тому числі роботу управлінь, правоохоронних органів, співпрацю з журналістами, більш серйозну підтримку, як ви кажете, окремих ЗМІ, усе те, що узагальнюєте словом імперія. Впродовж всього інтервю намагаюся пояснити як я працював, які допускав помилки, які пробую зробити самокритичні висновки.

Не думаю, що ми в Закарпатті будували чи побудували щось окреме, що відрізняло б нас від інших регіонів. Можливо, йдеться про застосування адмінресурсу у тих чи інших економічних питаннях. Але я і нині переконаний: держава без цього не обійдеться — ні в цінорегулюванні, ні в регулюванні ринку в цілому. Ціни на ліки, продовольство, хліб — це те, де повинні і будуть на нинішньому етапі застосовуватися адміністративні важелі впливу. Я щодо цього мав дискусії і підтримку не лише своїх підлеглих, а й відомих академіків і України, і Росії. Справді, у цьому ми були жорсткими, може й занадто, але інакше я не бачив як втримати ситуацію, бо у багатьох питаннях, на жаль, в області маємо тіньову монополію на торгівлю багатьма продуктами харчування.

- Не можемо не запитати і про вашу оцінку ситуації з “ужгородськими мільйонами”.

- Мільйони капвкладень, які прийшли на Закарпаття за останні роки і особливо останні 57 млн. грн., — це була моя гордість, у тому сенсі, що нам вдалося їх залучити. Те, що ми їх не використали, мільйонів 20 взагалі повернули до держбюджету — для мене дуже болюча проблема. Планові надходження всі використали, а надпланові, які область отримала лише завдяки фракції СДПУ(о), не використали лише тому, що неефективно працювали управління над залученням підрядних організацій, які б могли їх освоїти.

Щодо власне “ужгородських мільйонів”, то ця справа мене турбувала, хід освоєння цих коштів я неодноразово розглядав на відповідних нарадах, на колегії ОДА, інформував про це журналістів, ділився тривогами. Хоча нині є кримінальна справа, яка, сподіваюся, буде доведена до логічного завершення. Та й самі кошти нікуди не подінуться, об’єкти підрядними організаціями буде освоєно, хоча вже в інші терміни.

Юридичної оцінки не даватиму, тут є об’єктивні фактори, про які я кілька разів говорив ще на початку своєї роботи головою ОДА. Коли на сесії облради мене запитали, як залучатимемо кошти, я сказав, що будемо заробляти самі і залучати із бюджету, але гроші однозначно будуть. Я пам’ятаю добрий сміх у сесійній залі, бо тоді ситуація склалася така, що на жодному об’єкті ні один підрядник не працював. Буквально наприкінці вересня усі підрядники — на будівництві газопроводу, капітальних об’єктів — кинули роботу, бо пройшла зміна керівника області. Коштів не було — лише обіцянки від попереднього голови адміністрації. Дехто з колишніх керівників мені навіть казав, що у листопаді доведеться повісити на ОДА велику колодку, бо не буде грошей на зарплату. Вже тоді, це сприймалося зі сміхом, але не розуміли одного — що у нас немає місцевої будіндустрії, немає будорганізацій, які здатні заробляти кошти на серйозних державних будовах. За кілька років ми не втратили будівельників, але втратили галузь.

Відтак скільки проблем було з будівництвом вокзалу? Вистачить пальців однієї руки, аби назвати ті будорганізації, котрі здатні освоювати кошти, та й то не на всіх об’єктах.

У не освоєнні мільйонів є суб’єктивна причина — управлінські помилки, а є й об’єктивна — закарпатські фірми, які стали субпідрядчиками, бо підрядними організаціями вони боялися виступити. І робота не була зроблена.

- Які, на ваш погляд, основні кроки потрібні для перемоги партії на виборах 2006 року?

- Насамперед, не впасти в особистісну амбітність: ось, при нас було так, а зараз не так. Також потрібно серйозно проаналізувати прорахунки у партійному будівництві і в підходах, наскільки партія серйозно впливала і контролювала своїх представників у владі.

СДПУ(о) вже втретє йтиме на вибори, має свій досвід передвиборчої боротьби і парламентської діяльності і належить до тих, хто починає передвиборчу кампанію наступного дня після завершення попередніх виборів. Але сьогодні ситуація справді абсолютно нова і багато людей у цих нових умовах себе знайти не можуть. Деяких партійців лякає саме слово опозиція , дехто, не зважаючи на те, що ми кілька разів мали можливість самоочиститися, не витримав навіть елементарної перевірки і випробовувань.

Будемо і далі працювати, доводити, що ми маємо ефективне бачення розвитку як держави, так і, зокрема, нашого регіону.

- Ви з Балогою майже сусіди за місцем народження. Що спільного і відмінного у менталітеті двох політиків — Різака і Балоги? І чому зараз ви говорите про Віктора Івановича настільки спокійно, без емоцій, які звучали від вас під час виборів у Мукачеві, президентської кампанії?

- Якщо пам’ятаєте, я ніколи не давав оцінки Віктору Івановичу як особистості. Завжди позиціонував його лише як лідера політичної сили, яка застосовує ті чи інші технології у Мукачеві і на президентських виборах. Я навіть сказав, що як фізик, не сприймаю таких явищ, які пропонували на той час Балога і Ратушняк. Проте, хоч я фундаментально займався вивченням політичних технологій, усе ж певних речей недооцінив і теж допускався політичних помилок, насамперед не як голова ОДА, а як лідер однієї з політичних сил.

А в усьому іншому, ще раз підтверджую, що протягом останніх двох років ми спілкувалися. Не надто часто, але спілкувалися, як спілкувалися і під час департизації. Пам’ятаю, якось (я ще рахувався першим заступником, але вже був відсторонений від виконання обов’язків), серйозний керівник держави зателефонував Віктору Івановичу, а ми сидимо, п’ємо каву. Він питає у Віктора Івановича, як справи, а той відповідає: “П’ємо з Іваном каву”. У відповідь крик: “Яку каву, тут уся Україна розказує, що ви мало не б’єтеся, а ви каву попиваєте”…

Особистих конфліктів не було. Але були речі, які, я і сьогодні повторюю, дуже важко переніс, у тому числі відхід Балоги від об’єднаних соціал-демократів. Звичайно, він мав своє обґрунтування, але я вважав, що цього не треба було робити.

Якщо ж про оцінку… У нас просто абсолютно різні шляхи приходу на посади. Віктор Іванович спочатку реалізовував себе у бізнесі, а я в науці, а потім через різні щаблі влади дійшов до першого керівника області. Мабуть, наш вік, амбітність, додавали інтриги в політичній конкуренції. Не вважаю це настільки трагічним, хоча, як і в усякій політичній боротьбі, певні рамки повинні бути і переступати їх не можна. Побачимо… Думаю, всі висновки зробили…

До речі, після того як мене затримали, прозвучало питання, чи я звинувачую прокурора або голову ОДА у замовленні. Я однозначно сказав, що не звинувачую, бо не мав і не маю й нині достатньо системної інформації чому і як це склалося. По-друге, ніколи не сприймав ці звинувачення з юридичного погляду, лише як політичну технологію, зважаючи на те, що звинувачення щодо Сливки з’явилися одразу ж через кілька годин після його смерті в Інтернеті. І, по-третє, після з’ясування всіх обставин, я не вірю в те, що голові ОДА, після приходу на посаду, був потрібен саме такий крок. З погляду здорової логіки це абсурдно.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com