Туризм
Наші новини

Спасибі ректору Вегешу, або Чим ближче до УжНУ, тим далі від Болонського процесу!

УЖНУ

Проблема проживання студентів в гуртожитках Ужгородського національного університету завжди була актуальною та серйозною в першу чергу для студентів, і завжди являла собою камінь спотикання для університетського керівництва, проблемою, якою серйозно ніхто не займався і яка завжди била в першу чергу по життю та побуту студентів, що проживають в гуртожитках. А таких немало: в 4-ьох студентських гуртожитках УжНУ “мають честь” проживати близько 2500 студентів, які приїхали здобувати вищу освіту з усіх куточків Закарпаття та з деяких інших областей.

З приходом нового ректора та нового керівництва університету студенти повірили, що хоча б щось стане кращим, що ректор зверне увагу на проблеми студентів, особливо тих, що живуть в гуртожитках.

Однак, днями ректор видав наказ, згідно з яким 300 студентів, які проживають у гуртожитках, мають пакувати свої речі і йти… хто куди хоче: чи то в найману квартиру, чи на вулицю, якщо не маєш 50 у.о., щоб за цю квартиру платити.

Згідно наказу студенти, які приїхали з міст чи сіл, віддалених від Ужгорода не далі як до 50 км від Ужгорода і мають з ним пряме сполучення повинні виселились з гуртожитку для того, щоб студенти з більш віддалених районів могли поселитися.

Проведемо елементарні підрахування: проїзд з Мукачева, Перечина, В. Березного в Ужгород в один бік – в середньому 5 грн. Щоб добратись туди і назад - 10 грн. Витрати на маршрутки по м. Ужгород – мінімум 1,5 грн. Плюс хоча б по мінімуму що-небудь перекусити для студента – це не менше 4 грн. Разом тоді ця сума складе 15,5 грн. Мінімально.

В місяць це виходить, (без вихідних) — 24 х 15,5 = 372 грн. Це більше, ніж мінімальна заробітна плата в Україні на 70 грн. Чи всі батьки можуть таке забезпечити? Це не кажучи вже про щомісячну покупку ручок, олівців, зошитів і так далі… Скільки тоді грошей треба накинути ще на мінімальну витратну суму в 372 грн? І це вже не говорячи про те, що студенту треба вставати напевно чи не в 5 ранку, щоб встигнути на 8 ранку вже бути на парах в Ужгороді, а після пар думати як би добратися додому бодай до 7 вечора…

Звернемо увагу на наступний пункт в наказі ректора, згідно якого всі студенти, що своєчасно не розрахувалися за проживання в гуртожитку, підлягають виселенню без права подальшого поселення. Звичайно, своєчасність розрахування — річ серйозна, і її слід дотримувати. Але можна б хоча задуматись, чому студент не розрахувався. Скільки в гуртожитках є студентів-напівсиріт чи навіть сиріт, що не розрахувались за проживання тільки тому, що не мали для цього грошей? Виходить, багато тепер і цих напівсиріт чи сиріт виженуть на вулицю?

В наказі також є пункт, згідно якого студентів, порушників правил внутрішнього розпорядку, варто вигнати з гуртожитку. Коменданти раді старатися! Вони вже понаскладали „чорні” списки тих, хто їм чимось не догодив свого часу. Безперечно, є відсоток студентів, що були помічені неодноразово за розпиванням алкоголю, неодноразово попереджалися за порушення громадського спокою. Таких, звісно, після детального розбору треба покарати. Але чому коменданти включають в ці списки студентів, котрі самовільно зробили в своїх кімнатах ремонт, оскільки їм набридло жити в брудних кімнатах, або самі відремонтували свої шафи чи щось інше без відома комендантів, або не винесли поза своєї черги сміття з коридору на „ввічливе прохання” цих же комендантів? Виходить, завдяки наказу ректора, коменданти просто зводять свої примітивні рахунки зі студентами?

Також в наказі є пункт, згідно якого, всі «посторонні особи», які до цього жили в гуртожитку мають його покинути. Під означення „посторонні” чомусь потрапили тільки студенти, котрі здобувають другу освіту, але там нема людей, котрі живуть на першому поверсі гуртожитку під прикриттям комендантів, котрі займають кілька кімнат і здебільшого не мають до університету жодного відношення. Замість них там могло б поміститися хоча б 20 студентів.

Що вже казати за ті 10 євроблоків які ремонтують все літо, на які є відповідне фінансування і які до цих пір, завдяки чиєїсь халантності (або ж бажанню відмити кошти) не є готовими. В них можна було б поселити 70 чоловік. І взагалі, за літо можна було б зробити щонайменше 30 таких блоків.

Що ж, студентську сім’ю розбито і поділено на „білих” та „чорних”. Влада декларує, що Україна намагається іти шляхом Болонського процесу, піднявши свою освіту та якість життя та навчання студентів в Україні до Європейських стандартів. Які гарні слова, і які не відповідні до них дії!

До речі, більшість студентів, що підпадають під виселення, підтримали свого теперішнього ректора, колишнього опозиціонера, вірячи в його порядність, чистоту думок та дійсне бажання зробити цей світ хоч трошки кращим. Вони виходили на вулиці підтримати помаранчеву революцію, їздили в Київ на Майдан. Що ж, вони можуть побачити його — це краще життя. Хтозна, можливо тим, хто не зможе себе забезпечити житлом, доведеться жити в наметах… Не вперше…

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com