Туризм
Наші новини

ЗАКАРПАТТЯ: СЕЗОН ЧОРНОГО ОКСАМИТУ

Карпатські курорти

Літня рекреація у Карпатах плавно переходить у фазу “оксамитового сезону”. Найулюбленіший час відпочинку для людей з вишуканими смаками та повними гаманцями. Зникає літо з його спекою та задухою, а на обрії - ніжна і чарівна карпатська осінь. Казка!.. Але сьогодні ця казка виявилась страшною для керівників закарпатських санаторіїв і турбаз. Для них цього року настав сезон… чорного оксамиту. Такого, яким обгортають труну. Сезон жалоби і відчаю!

Перший “дзвоник” пролунав ще навесні цього року, коли кількість відпочиваючих на закарпатських курортах помітно зменшилася у порівнянні з сезонами минулих часів. Що сталося? Українці масово рвонули на Канари чи у Карлові Вари? Різко збільшилась кількість українських багатіїв, яким рідні Карпати вже “западло”?

Все навпаки! Просто у громадян України різко зменшилися можливості для відпочинку і оздоровлення не те, що у Карлових Варах, Баден-Бадені чи Монако, але навіть у закарпатській Поляні. Адже саме нинішньої весни фонди соціального страхування почали виплачувати щасливим українським матусям кількатисячні “премії” за народження нових українців. Вісім тисяч гривень на кожне маля! Чудовий подарунок держави!

Шкода лишень, що за цей подарунок в дійсності заплатила не “нова влада”, а інша категорія українців: пенсіонери, інваліди, ветерани і сотні тисяч просто хворих людей. Адже гроші, на відміну від малюків, не народжуються самі по собі: їх неодмінно беруть із кишені. Отож і гроші на новонароджених малюків також взяли з кишені фондів соціального страхування, а тому ці фонди нинішнього літа не змогли проплатити не те, що путівки до санаторіїв, але й лікарняні листи. Для закарпатських курортів та баз відпочинку це означало втрату чималих сум очікуваного прибутку. Керівники санаторіїв і турбаз не дуже весело жартували: “Раніше малюки цицьку смоктали, тепер — наші прибутки!..”

Але ще трошки згодом виявилось, на жаль, що до санаторної “цицьки” дуже хочуть присмоктатися не лише немовлята, але й дуже-дуже солідні дядьки. Нещодавно це помітив навіть один з лідерів “помаранчевої революції” на Закарпатті, народний депутат України Сергій Ратушняк. І ось, що розповів керівнику держави цей відомий закарпатський політик:

* * * * * * * * *

“Всі гілки державної влади в області передані у ВЛАСНІСТЬ одній родинній фірмі В. Балоги — “Барві”. Куми, свати, брати, співзасновники, працівники фірми є співучасниками пограбування закарпатців через примусовий бартер зарплати на товари в період правління Балоги-”Барви” в 1999-2001 рр.

Силові, фіскальні й контролюючі, наглядові й митні органи очолюють представники одного цього угруповання.

…Нечувані зловживання чиняться навколо “прихватизації” і гордості закарпатського оздоровчого комплексу — семи санаторіїв Укрпрофоздоровниці: “Карпати”, “Сонячне Закарпаття”, “Квітка полонини”, “Шаян”, тощо.

Горезвісний екс-керівник мукачівської райлікарні В. Васюта очолив обласну СЕС і через постанови припиняє діяльність харчоблоків цих закладів на суто сфабрикованих підставах.

Керівництво санаторію “Карпати” після “розмови” з керівництвом ОДА пише заяву про звільнення. Замість нього пропонується сам Васюта, а на посаду головного лікаря санаторію “Сонячне Закарпаття” пропонується його син і т.ін. і т.п. Проти тих, хто не згідний з таким зухвалим натиском, влаштовуються каскади перевірок ДПА, охорони праці, пожежників тощо. Представники фіскальних органів зухвало заявляють в очі керівникам, що керовані ними заклади збанкрутують і все одно будуть “прихватизовані”, бо за цим всім стоїть Балога. Лунають прямі погрози фізичного знищення. І це при тому, що санаторії дали за попередній рік від одного до п’яти мільйонів гривень чистого прибутку.

На втручання в ситуацію керівництва профспілок України в кабінеті заступника голови ОДА Кулла був влаштований базарний аукціон і запропоновано сплатити дань губернатору по 100 000 доларів США і більше за кожну з посад головного лікаря вищезгаданих санаторіїв. Триває злочинний розподіл земель у приватну власність оточення губернатора під забудову в санаторній зоні (на свердловинах) в селі Солочин…

Перелік “діянь” “нової влади” в Закарпатській області можна продовжувати на десяток сторінок, але є великий сумнів, що Ви і цього разу прислухаєтеся…”

(Інтернет-видання “Ужгород. Net . ua”, 10.08.05(15:58); “Сергій Ратушняк: відкритий лист президенту України Вікторові Ющенку”)

* * * * * * * * *

Що ж… У Сергія Ратушняка є всі підстави сумніватися в тому, що Президент України прислухається до голосу закарпатців. Адже Віктор Андрійович, ще у якості лідера опозиції, досить часто користувався гостинністю пана Балоги на території “лісового маєтку” біля Мукачева. Ще кілька років тому цей “барвистий” маєток” був… Морозівським державним лісництвом. Але кілька років тому це державне майно прибрав до своїх загребущих рук клан “Барви”-Балоги. З того часу “лісова дача” клану стала першим на Закарпатті приватним маєтком, розташованим поблизу одного із найславетніших санаторіїв регіону — у зоні санаторію “Синяк”. Першим, але не останнім. Адже зараз мешканці сіл, що притулилися до санаторію, з обуренням розповідають про те, що сьогодні вони вже не можуть навіть сходити в ліс по гриби. Всі ліси у цій санаторній зоні перегороджено міцними парканами. А на парканах — надписи: “Приватна власність. Вхід заборонено!” Дещо подібне було у тутешніх лісах лише за часів графа Шенборна, родина якого володіла майже всім Закарпаттям. Але ж як давно це було!.. Півстоліття і чотири держави тому… То невже нині в Карпатах з’явилися нові “графи”, “князі” і “барони”? З помаранчевими гербами на комерційно-політичних щитах?..

Мабуть. Адже майже неймовірно припустити, що на території Мукачівського району, де нині безроздільно (і безкарно) панує клан “Барви”, власниками цих “заборонених зон” могли стати вчорашні пани. Володар Мукачівщини — один і тільки один! Це “помаранчева “Барва”. Ще рік тому всевладдю “барвистого” клану заважали ті сили, які гуртувалися навколо колишнього керівника Мукачівської районної влади — Віктора Дядченка. Нині, використовуючи кумів і сватів в правоохоронних структурах, клан засадив Віктора Дядченка за грати СІЗО. Туди ж відправили і колишнього начальника мукачівської міліції та кількох підприємців з числа “незабарвлених”. Отож опиратися всевладдю сімейно-бізнесового клану нині вже ніхто не наважиться. А тому можна і припустити, що заповідні ділянки у казкових карпатських лісах поблизу санаторію також одержали лише ті новітні “князі”, які є “своїми” для клану “Барви”-Балоги. Чужі тут не ходять…

Але давайте згадаємо ще один факт щодо розподілу “курортних” земель, наведений у “Відкритому листі” нардепа Сергія Ратушняка:

* * *

“Триває злочинний розподіл земель у приватну власність оточення губернатора під забудову в санаторній зоні (на свердловинах) в селі Солочин…”

* * *

Село Солочин — це Свалявський район. І знаходиться це село поруч зі “столицею закарпатських курортів” — селищем Поляна. Особливість цієї місцини така, що з будь-якої діри, пробитої в місцевому грунті, майже неодмінно вдарить джерело “бульбашкового золота” — дорогоцінної свалявської “мінералки”. А тому і земля в Солочині, Поляні та в інших селах курортно-санаторної “резервації” — також золота: вартість однієї сотини перевищує 2000 доларів США. Отож народний депутат Ратушняк цілком справедливо висловив тривогу мешканців цього району: їхні золоті землі за безцінь прибирають до рук “свої хлопці” з оточення губернатора.

Реакція “народної” влади на лист Ратушняка Президенту була майже миттєвою: пан Віктор Балога назвав свого вчорашнього друга й соратника по “революції”… клоуном. Не варто, мовляв, звертати на нього увагу. Цю образливу кличку негайно поширили ЗМІ. Можна не сумніватися, що дійде вона і до сановних вух Президента.

По-друге, обласна влада днями провела у Сваляві таку собі “рекламну акцію”, яка називалася: “Виїзне засідання розширеної колегії Закарпатської ОДА”. На цьому “виїзному засіданні” було прийняте рішення:

накласти мораторій на продаж землі в курортних зонах Свалявського району і продавати тут земельні ділянки виключно з аукціонів, діяльність яких має висвітлюватись через ЗМІ.

Правда, як це гарно і демократично? Аж плакати хочеться!.. Але не від захоплення “щирістю” і “народністю” закарпатської влади. Якщо добре подумати, то це рішення — спритний шулерський хід, розрахований на обман і наших людей, і центральних органів влади. Адже скільки не оголошуй оті майбутні аукціони у пресі, грошей у гаманцях місцевих людей аж ніяк не побільшає. Дуже сумнівно, що хтось із свалявських мешканців чи підприємців зможе придбати бодай клаптик цієї дорогої землі на торговищах, де головними покупцями будуть фінансові магнати і клани з багатомільйонними гаманцями. Серед закарпатських претендентів на золоті землі Свалявщини головним покупцем буде, мабуть, саме “Барва”, з якою вже й нині майже ніхто на Закарпатті конкурувати не може. Окрім “Барви”, як можна би припустити, землі в курортній місцині придбають лише ті фірми і люди, в яких буде зацікавлений сам губернатор та його найближче оточення. В якій формі буде виявлятися ця “зацікавленість”? Ну-у-у… Здогадайтеся самі!

Але перед тим, як здогадатися, пригадайте. Пригадайте оті сумнозвісні “конкурси” з видачі дозволів на вирубання карпатських лісів. Автором того “конкурсного дерибану” кілька років тому також був губернатор Віктор Балога (першого “призову” — 1999-2001 рр.) та його владна команда. І переможцями отих “конкурсів” також ставали лише ті фірми та підприємці, які належали до комерційного спруту “Барви”, або ті, які зуміли “зацікавити” губернатора. В результаті, хижацьке розкрадання закарпатських лісів не лише не припинилося, але й зросло до катастрофічних обсягів, що й спричинило руйнівну повінь навесні 2001 року. Та повінь змила останні ілюзії закарпатців і самого пана Балогу з вищого керівного крісла у регіоні. Не надовго, на жаль… Нині, як бачимо, “нова” влада знову запускає в дію свої старі схеми, розраховані на легалізацію фактичного розкрадання народних багатств.

А в тому, що оте знаменне рішення розширеної колегії ОДА про земельні аукціони на свалявських курортах є лише прикриттям погано замаскованої корупції свідчить хоча би той факт, що це рішення — НЕЗАКОННЕ ВІД ПЕРШОГО ДО ОСТАННЬОГО СЛОВА. Адже розподіл, виділення або продаж земель ніколи не було, не є і не буде компетенцією виконавчої влади. Вирішення всіх цих питань — ВИНЯТКОВА ПРЕРОГАТИВА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, тобто МІСЦЕВИХ РАД. Отже, рішення про мораторій на продаж свалявських земель та проведення земельних аукціонів має право приймати лише СЕСІЯ ОБЛАСНОЇ ТА СВАЛЯВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ, А НЕ БУДЬ-ЯКА “РОЗШИРЕНА” ЧИ “ЗВУЖЕНА” КОЛЕГІЯ ОДА. І пан губернатор та члени його “розширеної колегії” просто не могли не знати цієї юридичної “заковики”. Знали! Але зайвий раз, мабуть, хотіли довести, ХТО НА ЗАКАРПАТТІ — “ХАЗЯЇН”… А пан “подвійний” губернатор Балога вкотре вже продемонстрував свою повну зневагу до Конституції та українських законів: “ДЕРЖАВА — ЦЕ Я!”.

Але земельними “фокусами” не завершується “сезон чорного оксамиту” на закарпатських курортах. Згадайте ще одну фразу з “відкритого листа” Сергія Ратушняка:

* * *

“Представники фіскальних органів зухвало заявляють в очі керівникам, що керовані ними заклади (санаторії, - Б.Г.) ЗБАНКРУТУЮТЬ і все одно будуть “прихватизовані”…

* * *

Представники фіскальних органів — люди серйозні, своїх слів вони на вітер не кидають. Але повністю збагнути сенс цієї фрази нардепа Ратушняка ми змогли лише цими днями, коли до Центру журналістських досліджень звернулися мешканці Поляни та Солочина — працівники найбільших санаторіїв на Свалявщині.

Як розповіли нам стривожені люди, їхні санаторії (”Квітка полонини”. “Сонячне Закарпаття”, “Поляна”) ось уже майже місяць “трясуть” ревізори з київських аудиторських фірм “Аура” і “Взаємодія”. З Києва на Закарпаття прибуло аж десять ревізорів, яких очолює така собі пані Ірина Сідляренко, керівник фірми “Аура”. І працює ця бригада на закарпатських курортах не зі своєї власної забаганки, а за угодою з керівництвом ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, якому і належать 99% акцій закарпатських курортів. А за дорученням “Укрпрофтуру”, який є фактичним власником основних закарпатських турбаз, бригада аудиторів пані Сідляренко ревізує ще й діяльність туристичних центрів нашої області.

Ну, що ж… Власники, а це — ЗАТ “Укрпрофоздовниця” і “Укрпрофтур”, мають повне право запросити на свої об’єкти господарювання незалежну аудиторську перевірку. Адже аудит — це не УБОЗ, не УБЕЗ, не прокуратура і навіть не КРУ. Завдання аудиту — цілком пристойне, мирне і навіть, здавалось би, благородне: виявити недоліки в діяльності тієї чи іншої фірми, скласти докладний акт про всі ці недоліки і доповісти про них керівництву фірми, яке й викликало аудит. А керівництво має змогу вчасно виправити всі недоліки та помилки, аби мати чисті руки і совість перед будь-якими контролюючими інстанціями. Словом, аудит — це своєрідний і ефективний захист підприємницьких структур від “наїздів” контролюючих органів. Але у нашому випадку все виявилось цілком навпаки.

Столичні ревізори навіть не приховують від керівників наших санаторіїв та турбаз того факту, що їм було поставлено чітке завдання: “накопати” якнайбільше “компромату” на керівництво рекреаційних закладів Закарпаття і довести фінансову збитковість наших санаторіїв і турбаз. Для чого?

Ну, по-перше, для того, аби на підставі “розгромних” актів ревізії можна було звільнити практично все керівництво рекреаційних закладів Закарпаття, посадивши на вивільнені керівні посади “потрібних” людей. Так, наприклад, на посаду головного лікаря санаторію “Карпати” планували призначити пана Васюту, а його син мав би стати керівником санаторію “Сонячне Закарпаття”. Аналогічні заміни мали би, напевно, відбутись і в інших курортних закладах області: в “Шаяні”, “Соймах”, “Поляні” та інших. Таким чином до щедрої курортної “цицьки” присмокчуться люди і фірми з когорти “нової” і дуже-дуже “народної” влади. І можна не сумніватися, що весь рекреаційний комплекс нашої області стане ще однією “золотою копальнею” правлячого клану “Барви”-Балоги.

По-друге, якщо ця бригада чи то аудиторів, чи то найманих “кілерів” таки виконає поставлене перед нею завдання і оголосить наші курорти і турбази “збитковими”, то нинішні господарі України одержать цілком “законну” можливість приватизувати за досить “смішними” цінами санаторні “клондайки” Карпат. А тоді й профспілки залишаться осторонь. Адже власниками і санаторіїв, і багатющих родовищ “бульбашкового золота” стануть “помаранчеві” власники української влади, члени їхніх сімей, куми, свати і так далі. Граф Шенборн відпочиває!!!

І можна не сумніватись у тому, що ціни на санаторні путівки тоді стануть уже далеко не “профспілковими”. Отож і потрапити до санаторіїв наші люди просто не зможуть. Тут відпочиватимуть нові “князі” та “графи” з баранами… Пробачте! З “баронами”… А роль простих мешканців Закарпаття (і Свалявщини зокрема) знову буде такою, якою була ще за часів цісаря Франца-Йосипа та графів Шенборнів: ми будемо обслуговувати нових українських вельмож, втомлених боротьбою за щастя народне.

Але погром закарпатських закладів рекреації, виявляється, є не єдиним завданням бригади київських ревізорів. Мабуть, дуже гостинно приймали столичних прибульців у санаторіях та на турбазах, якщо у них розв’язалися язики: ревізори “по секрету” розповіли працівникам санаторіїв і турбаз, що їхнє головне завдання — пошук на Закарпатті “таємної власності” колишнього голови Федерації профспілок України, народного депутата Олександра Стояна. Пана Олександра, мабуть, нинішні можновладці також зарахували до когорти своїх “ворогів” і небезпечних конкурентів на виборах наступного року. А тому авторитетного профспілкового лідера вкрай потрібно знищити уже нині, аби до виборів не дожив на політичній арені. Цікаво. Чи знає сам пан Олександр Стоян, що на нього полюють в Карпатах “амазонки” з хижої “Аури”? І хто “замовив” їм профспілкового лідера Стояна? Чи не ті самі сили в столиці, які нещодавно посилали цю “Ауру” перевіряти комерційні фірми в Донецьку, аби “накопати компри” на Бориса Колесникова? Принаймні, цими донецькими “подвигами” вихвалялися перед отетерілими працівниками наших санаторіїв і турбаз самі ж київські “термінаторші”. Бачите, мовляв, які ми страшні і нещадні!.. Тремтіть!!!

І вони таки тремтять! Тремтять директори баз відпочинку, трусяться головні лікарі санаторіїв. Адже слідом за “ауриками” ідуть прокурори з кримінальними справами і накази про звільнення із посад. Уже звільнено з роботи керівників Ужгородської турбази “Світанок”, турбази “Синевірське озеро” на Міжгірщині, директора турбази в Усть-Чорній, керівника Мукачівського туристично-транспортного підприємства. Порушено кілька кримінальних справ. Швидкої розправи очікує й решта керівників санаторних і туристичних закладів Закарпаття. А тому і намагаються улестити грізних киянок, задовольнити всі їхні примхи та вимоги.

Цими днями ми зустрілися з працівниками кількох санаторіїв і турбаз на Свалявщині та Воловеччині. Виявляється, аудитори з Києва ось уже місяць спокійнісінько гастролюють по наших курортах і базах, живуть там, харчуються, приймають мінеральні ванни та сеанси масажу, комплекси оздоровчих процедур і т.д. Словом, тішаться, ніжаться, відпочивають і навіть лікуються у санаторіях і турбазах, не сплачуючи за це ані копійки! Скільки коштів витрачено на таку дивну “ревізію”? Важко навіть сказати, бо ніхто цих коштів не рахував. Але можна собі уявити, якщо врахувати той факт, що одна доба проживання та обслуговування на турбазі чи в санаторії коштує щонайменше 120-130 гривень. Помножте цю цифру на 10 (кількість київських “ревізорів”) і одержите підсумок: 1200-1300 гривень щодоби! А тепер помножте цю цифру на 30 днів “роботи” панянок з Києва в нашій області. Підсумок вийде вражаючий: 36000-39000 гривень. Це мінімальні (!!!) збитки, нанесені київськими непроханими гостями закарпатським санаторіям і турбазам. А сюди варто було б додати ще вартість медикаментів та лікарських послуг, масажів, лікувальних ванн та крапельниць. Як розповідали нам працівниці одного із санаторіїв у Поляні (жіночки дуже просили не називати їхніх прізвищ), сама пані Ірина Сідляренко щодня приймала у санаторії і ванни, і масажі тривалістю до години, і всілякі лікарські процедури. Хто буде платити за “карпатські гастролі” аудиторів зі столиці? Замовники з Києва чи господарі ужгородського “білого дому”? Еге ж! Дочекаєтесь! Платити будуть лікарі, медсестри, санітарки, масажисти — весь персонал санаторіїв і турбаз за рахунок своїх прибутків, а отже — зарплат. Мало того, вони, працівники закарпатських санаторіїв і турбаз, вже заплатили зі своєї кишені за весь оцей “сезон чорного оксамиту”. Адже ще навесні всі санаторії та турбази Закарпатської області (профспілкової форми власності) вимушені були перерахувати по 3-4 тисячі гривень за “аудит”. Щось подібне було в часи темного середньовіччя, коли жертва платила катові вартість своєї ж страти.

Я добре пам’ятаю наші санаторії та турбази ще за радянських часів і упевнено можу сказати: такого цинізму, такої зверхності та нахабства по відношенню до наших людей не дозволяли собі навіть високі чини радянської ієрархії. Не пригадую, аби хтось із працівників рекреаційного комплексу Закарпаття скаржився журналістам на те, що їх змусили обслуговувати “на халяву” когось із чинів вчорашньої “бандитської” влади. Виходить, що здирництво, погано прикритий шантаж і брутальне зловживання посадовим становищем — явище, характерне саме для “народної” влади кольору стиглого помаранча? Чи хтось із нинішніх можновладців уже встиг звикнутись з думкою, що Закарпаття — його власність і феодальний маєток зразка ХХІ віку?

Пригадайте, як з піною на губах вчорашня “опозиція” (нинішня влада) доводила закарпатцям, що “київські олігархи” хочуть загарбати закарпатські курорти. Чи “загарбали” хоч один? Ні! Вся “провина” вчорашніх панів полягала у тому, що вони БУДУВАЛИ на Закарпатті нові рекреаційні об’єкти (ту саму сумнозвісну базу відпочинку клубу “Динамо” в Жденієві”), тобто за свої ж гроші ДОДАВАЛИ до закарпатського рекреаційного комплексу нові частинки. Але як голосно кричала “команда” пана Балоги: “ГРАБУЮТЬ!!!”

Сьогодні ж ніхто і нічого не будує і навіть не збирається будувати. Сьогодні нахабно намагаються забрати у наших людей те, що будувалося десятками довгих років. Сьогодні дійсно ГРАБУЮТЬ. І роблять це, як бачимо, за наш же з вами рахунок.

Ми розуміємо, що абсолютно безглуздо і безнадійно звертатися по допомогу та захист до правоохоронних структур Закарпаття: вони нині танцюють під музику “Барви”-Балоги. Але ми звертаємось до всіх народних депутатів України, які є синами і дочками нашого краю, і до екс-голови Федерації профспілок України, народного депутата О. Стояна. Панове, скажіть своє слово на захист закарпатських курортів. Не дайте пограбувати рекреаційний “острів скарбів” так, як уже пограбували закарпатські ліси і мінводи. Зупиніть “сезон чорного оксамиту”!

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com