Туризм
Наші новини

Мукачівське сміттєзвалище вичерпало свій ресурс 15 років тому

Але перенести його на нову територію поки що неможливо.

Україна йде “прямим курсом” у Європу… принаймні, намагається це робити. Будуються нові супермаркети, в побуті проводяться “євроремонти”. Та й одягаємося ми вже на європейський манер. Проте забули, здається, одну вкрай важливу деталь: з такими екологічними проблемами, які нажили українці протягом “безперечно вдалого” самостійного господарювання, ми не потрібні жодній співдружності. І якщо Чорнобиль нам, пробачили, то міські сміттєзвалища “розгрібати” ніхто не допоможе.

Мукачівське міське сміттєзвалище функціонує з 1976 року. Його площа складає 3,9 га. Смітник вичерпав свій ресурс ще 15 років тому, та, незважаючи на це, відходи і надалі продовжують звозити на цю територію. Сміття не сортується, і разом з хімічними відходами сюди потрапляє дерев’яна стружка, а така суміш, як відомо, вогненебезпечна. Тому нерідко тут стаються пожежі - в результаті розкладу хімічного сміття самозаймаються відходи, а сморід від цього “вічного вогню”( сміття тліє постійно) отруює життя не лише “неборакам-дачникам”, які мали нещастя придбати земельну ділянку на околиці міста поряд з таким “сусідом”. Вітер розносить клуби диму і на сусідні Коропець і Кучаву. Трапляється, що пожежників доводиться викликати 8-10 разів на місяць. Сміття горить навіть взимку, під товстим шаром снігу.

В цивілізованих країнах Заходу відбір побутових і промислових відходів відбувається ще до збору спеціальними машинами. Наші бережливі сусіди організували сортування сміття для подальшої його промислової переробки – це сприяє економії у виробництві промислових товарів. Україні ж, економія не потрібна: ми, виявляється, багаті… Для вторинної переробки потрібне спеціальне підприємство, як і для спалювання сміття, а це занадто дорого для нашого бюджету. Краще віддати землю для нового сміттєзвалища: на наш вік землі достатньо, а після нас - хай і трава не росте.

До речі, на нове сміттєзвалище вже відведено територію. Його передбачається започаткувати за полігоном в 15-ти кілометрах від Мукачева. Управління міського господарства уклало договір з Інститутом “Івано-Франківський комунпроект” і вже складено проект, проте на його фінансування потрібно близько 18 тисяч гривень, яких, звичайно, катастрофічно не вистачає. Нова ділянка складає 12 непридатних для господарства гектарів землі – це, так звані, “бросові” землі. Нове сміттєзвалище планується обгородити обвідним каналом для стічних вод і дамбою, а на старому провести рекультивацію і засадити територію лісом. Проте ця справа затяглася вже на 8 років, тому коли воно почне функціонувати – не відомо.

Кожне підприємство міста повинно заключити з управлінням міського господарства договір на вивіз сміття, який здійснюється власним чи транспортом господарства. Один кубик сміття коштує підприємству 1 грн. 37 коп. За добу через контрольний пункт проходить в середньому до 90 одиниць транспорту. Вивозити сюди отруйні хімічні речовини заборонено, але люди, які живуть поблизу, чомусь постійно жаліються на нестерпний головний біль, коли вітер роздуває дим по околиці. Два рази на місяць працівники санстанції проводять дезинфікування звалища від гризунів і комах. Сміття втрамбовується трактором, проте площа сміттєзвалища невпинно збільшується.

“Проблемною є велика і неконтрольована кількість сторонніх, які постійно вештаються по сміттєзвалищу і заважають роботі, - жаліється керівник міського господарства Ігор Запотічний. - Бомжі приходять сюди навіть з дітьми, вгледіти за якими важко, і ніхто не може гарантувати, що вони не потраплять під викид сміття чи у вогонь. У лісі біля смітника “прописався” один “грамотний” бомж, який збудував собі там халабуду і підсобні приміщення, познаходив десь книжки, відмив, просушив їх і читає. І ніхто не може його звідти вигнати, навіть міліція”.

Вистачає тут і ”золотошукачів”. “Раніше серед сміття знаходили гроші, сьогодні ж воно багате хіба що на макулатуру, тару і, трапляється, кольоровий метал, на який і полює маса “відвідувачів”, - розповідає І. Запотічний. Отож, сьогодні смітник – це не остання зупинка побутового хламу, бо звідси він нерідко потрапляє до житла погано забезпечених громадян.

Про Закарпаття
Міста та селища
© Рідне Закарпаття: Ужгород, Мукачево, Хуст
    Пишіть на andsale@hotmail.com