Україна виводить центральний аеропорт Закарпатської області з Ужгорода на колишній військовий аеродром у Мукачеві, на базі якого в перспективі намічається створення міжнародного вантажо-пассажирского аеропорту. Про це повідомив на прес-конференції в Києві міністр транспорту України Валерій Пустовойтенко. Реалізацію проекту планується здійснити в рамках комплексної програми розвитку шляхово-транспортного комплексу Закарпатської області на 2002-2006 роки, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

Міністр уточнив, що Ужгородський аеропорт знаходиться на території міста, що обмежує можливості його розвитку і модернізації. Разом з тим характеристики аеропорту не дозволяють приймати літаки великого класу, а при зльоті вони виходять за межі України на територію Словаччини, за що Україна регулярно сплачує величезні кошти.

Нагадавши про плани Словаччини щодо вступу до НАТО, Валерій Пустовойтенко відзначив, що в ході останнього засідання українсько-словацької комісії, “Словаччина підтвердила, що не заперечує, щоб українські літаки заходили на її територію”. Міністр також нагадав, що на території Мукачівського аеродрому створена спеціальна економічна зона.

У минулому році неповнолітніми мешканцями Мукачева скоєно 91 злочин. Це на 21 відсоток більше ніж у 2000 році.

Найпоширенішими були та залишаються крадіжки. Їх питома вага складає 86 % від загальної кількості зареєстрованих злочинів. Побільшало випадків бешкетування, вимагання та розбоїв. Викликає особливе занепокоєння той факт, що більша половина злочинів скоєна в групі. Серед шкіл “лідирує” вечірня школа та ЗОШ № 14. А кількість учнів ПТУ, що скоїли злочини у минулому році, подвоїлася.

Ретельне вивчення окремих справ дає можливість зробити висновки, що кримінальною міліцією у справах неповнолітніх та іншими службами практично не проводиться відповідна робота з виявлення угрупувань підлітків, схильних до правопорушень. На початку року четверо юних мешканців Мукачева скоїли 7 крадіжок з автотранспортних засобів, залишених власниками на вулицях міста. Викрадачі “діяли” майже два місяці. Інша група підлітків за три дні встигла викрасти і частково реалізувати десять велосипедів.

На низькому рівні і розкриття злочинів, що дає можливість окремим угрупуванням “діяти” протягом тривалого часу. Це відтак призводить до загального росту злочинності серед неповнолітніх. Не у всіх випадках повторного скоєння злочинів проводилися службові розстеження. Погано велася робота зі встановлення дорослих осіб, які втягнули неповнолітніх до злочинної діяльності.

Після відповідної команди деякі сільські голови “вишикувались”: справно почали здавати заступнику голови райдержадміністрації Івану Порохнавцю “рішення” виконкому своїх сільських рад про роз’єднання сільської і міської медицини. Сесії сільських рад побоялись проводити: хто його знає, як прореаґують сільські депутати. В минулому номері ми обіцяли опублікувати список сільських голів, яким голова райдержадміністрації скомандував: “Струнко!”, і вони враз цю команду виконали.

Отож, ось вони, голови сільрад, які думають про благополуччя пана Дядченка, а не про якісне лікування своїх співгромадян:

Кольчинська - Балко Михайло Михайлович, Бобовищанська - Глагола Марія Михайлівна, Брестівська - Мущинка Юрій Ілліч, Жуківська - Басараб Михайло Михайлович, Івановецька - Бакася Марія Петрівна, Кальницька - Леонова Марія Іванівна, Копиновецька - Пловайко Марія Михайлівна, Макарівська - Лазар Андрій Іванович, Обавська - Кобаско Світлана Юріївна, Ракошинська - Логойда Дмитро Дмитрович, Яблунівська - Лендєл Марія Йосипівна. Після уточнення кількості поданих “рішень” ми продовжимо наш список у наступному номері газети.

Нещодавно ми писали про відміну Мукачівським міським судом незаконного, а точніше сказати, злочинного спільного розпорядження районної ради і райдержадміністрації про розподіл сільської та районної медицини. Можна погоджуватись чи не погоджуватись з рішенням суду, але виконувати його зобов’язаний кожен громадянин, тим більше державний чиновник, якого на цю посаду призначив ґарант Конституції.

Що роблять чиновники в Мукачівській райдержадміністрації? Іґнорують рішенням суду: рекордними темпами саджають “головного” лікаря “районної” медицини в персональний автомобіль, виділяють окремий кабінет в райдержадміністрації, і разом з тим повністю нехтують потребами хворих району. Борг райдержадміністрації перед ЦРЛ досягнув рекордної цифри: більше 500 тисяч гривень.

Невже губернатор області Геннадій Москаль та його перший заступник, секретар обласної організації СДПУ(о) Іван Різак, який відвідповідає за медицину, не бачать злочинних дій пана Дядченка? Сумнівно. Не даремно при врученні посвідчення кандидата в депутати Верховної Ради від СДПУ(о) Віктор Олександрович переконливо сказав: “Навряд чи я стану народним депутатом, але головою райдержадміністрації залишусь обов’язково”. Знакова переконливість. А ще у вузькому колі “соратників” Віктор Олександрович вихвалявся, що Геннадій Геннадійович умовляв його три рази “йти” в народні депутати. В іншому разі обіцяв звільнити.

Залишається лише питання: як зможе головою райдержадміністрації залишитись людина, яка вже знає, що їй не довіряє більшість жителів району?

А також дитсадки, ФАПи та дороги

Уже майже рік першим заступником голови Мукачівської райдержадміністрації є Василь Лазар. Його “бізнесово-економічна” біографія за роки незалежності достойна окремої статті. Але ми спробуємо дати коротку відповідь на одне питання: чому пан Лазар не любить пресу?

За останні два місяці Василь Іванович уже два рази проявив свою “любов” до засобів масової інформації. Бурхлива його реакція на телезйомки “М-студіо” демонстрації протесту жителів Мукачивщини біля райдержадміністрації мало не призвела до непоправної шкоди. Районний достойник спробував розбити телекамеру оператора студії.

А 31 січня працівник газети “Старий Замок” розповсюджував свіжі номери газети серед працівників райдержадміністрації. Це знову викликало неадекватну реакцію в пана Лазаря. Він викликав постового міліціонера і перепровадив розповсюджувача в райвідділ міліції для складання протоколу. Образливі незаконні дії першого заступника голови райдержадміністрації зганьбили честь та гідність нашого співробітника, і, сподіваємось, що за свої дії Василю Івановичу доведеться відповідати в суді.

Але чому все таки пан Лазар не любить пресу? Часткову відповідь ми знайшли в селі Макарьово. Тут кожен може порівняти красень-палац районного чиновника та дитячий садок, розташований впритул до нього. А садок почав уже руйнуватись, і лише місцевий житель, який тримає там сільськогосподарські припаси, сяк-так дбає про його збереження. Фотознімки про це свідчать.

Для логічного “заокруглення” портрету “молодого” районного чиновника, процитуємо офіційний лист в.о. голови державної адміністрації В.І. Лазаря жителям села Щасливе від 17.08.2001: “Повідомляємо, що на Ваше звернення до голови обласної державної адміністрації розглянуто в Мукачівській райдержадміністрацї. В план ремонту доріг на 2001 рік включено виконання робіт до села Щасливе. При належному фінансуванні ремонтних робіт дороги буде проведено в поточному році. Копиновецькою сільською радою вирішується питання про переніс ФАПу в приміщення, в якому на даний час проводиться ремонт” (текст і стилістика листа залишилась без змін.- прим.ред).

Про руїни “щасливого” ФАПу “Вечірній Замок” писав наприкінці грудня. А дорога так активно “ремонтується”, як і “піднімається” сільське господарство району.