Зустрівся з Андрієм Мигалем – науковим співробітником Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем Ужгородського національного університету, кандидатом біологічних наук. Він брав участь у міжнародній екологічній експедиції “Тиса-2003”, організованій обласним управлінням екології і природних ресурсів, і Хортобадським національним парком (Угорщина). Дев’ятеро українців і двоє угорців тиждень сплавлялися на старовинних бокорах (плотах) униз рікою Тиса. Аж в Угорську Республіку.
- Негативно сприймалося, – згадує А.Мигаль, – побутове сміття на наших берегах. Повені посприяли його рівномірному розмноженню – непотріб висів скрізь, навіть на гілках. Дерева – як ялинки на Новий рік. Ми пропливли до Вашорошнаменя, подолавши 223 км. І побачили, що угорська сторона страшенно акуратна. Наша сторона здавалася краєм індіанців, а в Угорщині рясно “обжили” береги комфортабельні пляжі, плавали катамарани. Чому це лише в них? Від Виноградова, Вилока і нижче, і в нас таке могло би бути, “годувати” виробника вітчизняних послуг.
Плоти-бокори робилися за схемами старих бокорашів. Колишній бокораш 74-річний дід Іван Ставко з села Колочава на Міжгірщині керував працею. Спершу зробили два, а тоді розрізали для маневреності й прохідності кожен надвоє.
Експедиція розпочалася у селі Луги Рахівського району. Пройшли серйозні пороги біля села Біла Церква. Прикордонники знали про “Тису-2003”, адже на значній дільниці ріка є суворим і священним кордоном між Україною та Румунією.
Присмаку “крутого” пригодництва надала зустріч біля Білої Церкви з бетонним хрестом на березі біля порогів на пам’ять про загиблих бокорашів на тих порогах. Бокори пустили через пороги самоплавом, а нижче за течією піймали і вже потім сіли.
Колишній бокораш, дідусь 80-ти років, допомагав витягувати плоти і плакав від щастя. З румунського боку всі діти говорили українською. Міжнародний момент експедиції гостро відчувався, але в нас, через густонаселеність, розорювалися прибережні території, горезвісний “антропогенний вплив” позначався купами сміття, збідніли (уніфікувалися) і екосистеми. Колишнє розмаїття зникло – лише вербові і тополеві ліски, кострубаті чагарі. Через зодноманітнення поширюються агресивні іноземні види – японська гречка, розрив-трава залозиста, ехіноцистис щипуватий. Вони захопили “вакантні” місця на прибережних територіях. Андрій Мигаль уже брав участь 8 років тому в подібній українсько-угорській експедиції, щоправда на автомобілях, і помітив, що згадана рослинність значно поширилася. Хоча вода і тішила око чистотою, прозорістю, численними мальками. А в Угорщині румунська річка Салош вливалася перед Вашорошнаменем у Тису, аж геть коричневою, як кава, водою. “Яке ж велике навантаження дають у Румунії на екологію промислові підприємства!” – думали учасники експедиції.
Найперше, вже в Угорщині, вирішили створити клуб бокорашів, куди ввійшли всі перші учасники експедиції. Адже цілком можливі масові туристично-екологічні сплави від Буштина Тячівського району і до Вилока на Виноградівщині. І не лише на плотах, але й човнах, байдарках, катамаранах, каное. Відкриття нових можливостей для спорту дає нові перспективи й для бізнесу. Та поки що зацікавлення проявляється лише з-за кордону. Лише там відразу збиралися купити наші бокори. Але їх забрали музеї Вашорошнаменя і Хортобадського парку.
Експедицію називають прелюдією подібного парку і в Україні – Притисянського ландшафтного парку охорони природи. А поки що – слово членам експедиції.
Тиберій Йордан (член Карпатського екологічного клубу “Рутенія”, художник). “Спостерігали мальовничі краєвиди і ландшафти. Наш документальний фільм про експедицію в рівній мірі відобразить і хід експедиції, і краєвиди”.
Олександр Геревич (керівник громадської еколого-освітньої організації “ЕКО-ЕКС”). “Маючи певний досвід сплавів на човнах по Тисі, вважаю, що проведена нами експедиція має неабияке пізнавальне та еколого-освітнє значення. В першу чергу, для підростаючого покоління. Треба було бачити ентузіазм і зацікавлення нами молодих людей і підлітків на березі біля населених пунктів”.
Михайло Греньо (президент концерну “Крокус МГ”). “Плив українською і угорською стороною. Сповна відчував контраст. По руслу Тиси на закарпатській території зустрічалися залишки зруйнованих мостів, відводи стічних труб у річку, часто береги були захаращені сміттям. Таке враження, що в нас Тисою ніхто не займається. В той же час угорські береги Тиси облаштовані кемпінгами, міні-готелями, пляжами й рятувальниками. А, головне, чисті. Різниця між рівнями загальної і екологічної культури – разюча. Як кажуть, сам Бог велів розвивати екологічний туризм у нас, в Карпатах. Його розвиток повинен стимулюватись як на загальнодержавному рівні, так і органами місцевого самоврядування”.

Соцопитування проводилося у всіх 24 областях, Криму, Києві
і Севастополі. Опитано більше двох тисяч респондентів.
Стандартна погрішність не перевищує 2%.

Український інститут соціальних досліджень і центр
«Соціальний моніторинг» спільними силами провели опитування українських громадян. Основою теми була оцінка діяльності уряду очолюваного Віктором Януковичем.
За словами глави правління інституту соцдосліджень Олександра Яременка, результати опитування виявилися несподіваними для самих експертів.
В цілому респонденти оцінюють діяльність Кабміну Януковича скоріш добре (43%), ніж погано (до 37%). Майже третина опитаних вважають, що нинішній уряд кращий ніж попередній, керований Анатолієм Кінахом.
Крім того наші співвітчизники почали більше довіряти Прем’єр-міністру. Якщо в червні це могли з упевненістю стверджувати 24% опитаних, то у вересні «пішли б з ним у розвідку» вже 36% респондентів. (До речі, значно виріс і рейтинг прем’єра Віктора Януковича як політика – з 3% до 10%). Схожа динаміка і в уряду – у червні йому довіряли 22% громадян, у вересні – 28%.
Однак якщо говорити про конкретні органи виконавчої влади, то тут далеко не все так однозначно. Чимало міністерств, якщо переводити цифри в оцінки, працюють, на думку респондентів, на «трієчку». Не повністю провально, але й до «добре» ще далеко. Декільком відомствам удалося вийти на позитивний баланс – СБУ, МНС, Міністерству закордонних справ. Але вище всього співвітчизники оцінюють роботу вітчизняних зв’язківців і Мінтрансу. Зокрема, задоволені розвитком транспортних мереж, підвищенням якості і надійності пасажирських перевезень, покращенням технічного стану доріг і мостів.
Респонденти як позитивний момент у роботі уряду відзначили і низький рівень інфляції та стабільність національної валюти.
Тому очевидним є, виходячи з отриманих даних, і прогноз голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко. «За останній тиждень на Першому національному, скажімо, діяльність Верховної Ради коментують майже виключно представники СДПУ(о), – заявив Микола Томенко в програмі “Тоніс-інформ”. – А прямої цитати чи синхрону, де б Володимир Литвин говорив щось позитивне про парламент, немає”.
За словами народного депутата, спікера “демонструють” переважно в “традиційних паркетних ситуаціях” – під час зустрічі з делегаціями чи послами. А коли йдеться про серйозні політичні проблеми, де голова ВР може висловити свою точку зору, його не показують.
“Якщо ситуація так розвиватиметься й надалі, наступний – Віктор Янукович”, – підкреслив Микола Томенко.
Вочевидь, зростаючий рейтинг прем’єра не подобається усталеним олігархічним кланам, яких потроху усуває від влади інтерес громадської думки.

або Дещо про елементи ідеологічної „кухні” СДПУ(о)

Речі, про які я хочу розказати, не є новими в питанні технології масового обману людей. Ще великий пропагандист Третього рейху Гебельс говорив, що якщо часто повторювати брехню, то врешті-решт народ в неї повірить. А якщо до всього власні брудні методи і технології приписати своїм опонентам та ворогам і це закріпити в засобах масової інформації багатотисячним тиражем, то успіх, здається, буде забезпечений.

Видання «Тиждень» (iнтернет-версія- temnik.com.ua) з часу створення спеціалізується на поливанні брудом всіх, хто в даний момент є опонентом СДПУ(о)

„ПАРЄ грудьми стає на захист педерастів”, „Хто захистить українських журналістів від Ющенка з Томенком”, „Ющенко розпочав 394 дні пекла для України”, „Як нашист Кендзьор хотів Самбір у лайні втопити”, „Американська камасутра Литвина”, „З іменем Ющенка і Гітлера на вустах”, „Зливний бачок для Ющенка”, „Іван Плющ: У політиці, як і в бл…стві, не завжди вибирають партнера”, “Коля-Гебельс”, „Месенізм, нацизм, нашизм”, „Нацистський орден Ющенка”, „Месія „мочить” конкурентів” – це тільки невеликий перелік замовних матеріалів, вже сама назва яких говорить про хвору психіку авторів і які написані поза всякими людськими нормами і нормами журналістської етики. Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко в своєму інтерв’ю Інтернет-виданню „Главред” підкреслив, що у своїх „темниках” Віктор Медведчук „мочить” (якщо користуватись термінологією самої „соціал-демократичної” партії (об’єднаної) - прим. автора) не тільки опозицію, але й пропрезидентських політиків, які мають конфлікти з СДПУ(о). До таких можна віднести Володимира Литвина і Віктора Януковича.
Можна помітити ще один цікавий момент у стилі діяльності пропагандистів СДПУ(о). Враховуючи те, що Віктор Медведчук є одночасно лідером партії і главою Адміністрації Президента, то вирішив Віктор Володимирович підправити деякі офіційні видання у своєму „партійному стилі”.
Якщо проаналізувати дизайн і стиль викладу деяких матеріалів на веб-сторінках есдепеушного видання „Тиждень” (www.temnik.com.ua) та офіційного видання Президента України (www.president.gov.ua), можна помітити багато схожих моментів. За інформацією Миколи Томенка, розробкою та підтримкою сайта www.temnik.com.ua та сайта Президента України www.president.gov.ua займається одна і та ж структура – „УРА Internet”. Як підкреслив Томенко, сайт „Тиждень” поступово стає інформаційним агентством влади, а точніше апарату Адміністрації Президента України. З рекламних повідомлень самого сайту „Тиждень” стало відомо, що у вихідні дні на Першому Національному телеканалі з’явилася програма, яка присвячена огляду преси. Специфікою її є те, що майже половина інформаційних повідомлень подається не з посиланням, скажімо, на агентство новин „УНІАН”, тиражні авторитетні видання тощо, а… якраз на сайт „Тиждень”.
Аналіз змісту і стилістики сайту „Тиждень”, на думку експертів, дає підстави стверджувати, що різного роду фальшиві листи від імені Василя Петьовки, Віктора Балоги, які поширювалися під час виборів міського голови в Мукачеві, а також фальшиві листи, які поширювались від імені Віктора Ющенка, готувалися тими ж особами, що і статті на сайті „Тиждень”.

Temnik.com.ua „розкручується” за допомогою порносайтів

Інтернет-видання „Тиждень” (temnik.com.ua), одне з наймолодших Інтернет-видань в Україні, здивувало швидким ростом рейтингу серед відвідувачів. За повідомленням Інтернет-видання Region Online, відвідувачів temnik отримує за рахунок „порно-розкрутки”. На сайті tetki.ru/uu/shtml при спробі відкрити яку-небудь порнофотографію, окрім самої фотографії відкриваються ще декілька „вікон”. Одне з яких сайт www.temnik.com.ua. Потрібно підкреслити, що „темник” зареєстрований серед найпопулярніших рейтингів. Останні повинні б виключити сайт, що „розкручується” за допомогою порнографії.
За повідомленням „Деловой недели”, при завантажуванні www.temnik.com.ua до користувача проникає комп’ютерний вірус - новий варіант Троян JS Seeker-based, який відслідковується антивірусною програмою Касперського. Даний вірус викрадає лоґіни і паролі, він також відкриває доступ до інформації, яка зберігається на комп’ютері, який через Інтернет під’єднується до сайту „темника”. Таким чином і сайт „розкручується” за допомогою відвідувачів, і можна вкрасти інформацію, яка зберігається на його комп’ютері.
Тим не менше, ті хто формує рейтинги популярності видання, а це такі сайти, як http://www.bigmir.net, http://top100.rambler.ru, http://www.topping.ru/, http://top.mail.ru, мабуть, дивляться на своєрідну „розкрутку” „темника” крізь пальці. Хоча, якщо оцінити матеріал, який подається в „Тижневі” (temnik.com.ua), то за змістом вони недалеко відійшли від порносайтів. Для того, щоб читачі пересвідчилися в правдивості наших тверджень, подаю своєрідний цитатник або „інструкцію” дії засновників інтернет-сайту.

„Цитатник” «Тижня» або „інструкції” до дії

„…Якби в Європі і всьому цивілізованому світі виборці дізналися, що можливий майбутній глава держави сповідує ідею “расової чистоти”, яка віддає душком печей концтаборів, то з таким “спасителем нації” не те, що не розмовляли б, його навіть могли б і засудити…” (Мирослав Черненко „ З іменем Гітлера і Ющенка на вустах”). Цього пасквілю великим „інтернаціоналістам” та „захисникам” усіх нещасних у світі виявилося замало. І на світ Божий temnik „родить” наступний „шедевр” політичної думки: “…Глава СС Генріх Гіммлер (який у своїй месіанській маячні чимось нагадує свого українського колегу) щиро вірив, що у ньому духовно реінкарнувався саксонський король Генріх – засновник Першого рейху. (Ющенко, до речі, також вже “віднайшов” у своїх жилах, правда жиденьку, кров останнього українського гетьмана Петра Калнишевського. Не виключено, що скоро ми почуємо, що Віктор Андрійович – це “арійське” перевтілення Марусі Чурай, Богдана Хмельницького і Нестора Махна разом узятих)…” (Василь Блаженко „Нацистський орден Ющенка”). Видно, щось не в порядку з головою у замовників та авторів „серйозної політичної” маячні.
“…Зігмунд Фрейд, відкривши закон сублімації, наочно продемонстрував, що політика, рушієм якої є особистий потяг до влади, – це певною мірою закамуфльований секс. У гіршому випадку – садомазохістська перверзія, що проявляється у деспотії, “месіанізмі” або ж війні. Крім того політичні стосунки десь чимось повторюють любовні втіхи закоханих перед статевим актом. Утім, для пасивного політика цей “розігрів” тягнеться не дуже довго, активніші “партнери” намагаються його відразу поставити у позу. Як, наприклад, українського спікера Володимира Литвина у США. (Нестор Лєтов. Американська “Камасутра” Литвина)”. І звідки взялося стільки „порнофрейдиської” жовчі в автора статті? „Скринька відкривається” дуже просто. З процитованої статті ми дізнаємось, що на одному зі своїх публічних виступах Володимир Михайлович сказав наступне: “Відносно Віктора Ющенка – на сьогоднішній день він найбільш рейтинговий політик… Не достатньо було витримки свого часу, щоб створити коаліцію за участю “Нашої України”. Тоді багато проблем набагато легше розв’язувалося б. Тому що, якщо брати світоглядні позиції – то тут розходжень немає”. А цього вже, не дивлячись на те, що Володимир Литвин є людиною Президента, голова Адміністрації Президента пробачити не міг.
Дісталось і всіма шанованому Іванові Плющу, за його інтерв’ю „Україні молодій”: „…На шпальтах кишенькової газети Віктора Ющенка “Україна молода” у п’ятницю з’явилося інтерв’ю “нашистського” неофіта Івана Плюща. Колишній двічі спікер українського парламенту, який у пристаркуватому віці опинився у “Нашій Україні”, спробував сяк-так розтлумачити народові, що він не хоче більше бути ні “містком”, ні спікером, і що нова його політична компанія не “бл…ська”. Звісно, Іван Стаканович (ой, Степанович) – особа колоритна…” (Григорій Поліщук. „ Іван Плющ: “У політиці, як і в бл…стві, не завжди вибирають партнера”). Всі хороші манери „респектабельних” політиків зразу ж зникли, коли почули, що Іван Плющ збирається перейти у фракцію „Наша Україна”. Не допомогло Івану Степановичу й те, що він майже чотири роки разом із першим віце-спікером Віктором Медведчуком засідали в парламенті. Не забув, видно, Віктор Володимирович, як перед самими парламентськими виборами в 2002 році довелося йому з тріском покидати насиджене місце в президії Верховної Ради.
Коли переглядав згадувані „темники”, то весь час закрадалася думка, що я вже десь читав матеріали, які викладені в процитованому стилі. Потім згадав нашого обласного газетного кілера – газету „Вісті тижня”, чи то, „Вісті тижня+”. Ось звідки „роги ростуть”. Та читач і сам може в цьому пересвідчитись.

Згідно опитування громадської думки, пенсійна реформа, яка почала діяти з 1 січня 2004 року, повністю задовольняє менше 1% мукачівців. Зовсім не задоволені 51,1% дорослого населення міста. Серед самих пенсіонерів незадоволення ще більше – 73,2%.
Так що для кого робилася ця пенсійна реформа, невідомо.

За результатами опитування громадської думки проведеного в середині лютого 2004 року Асоціацією працездатного населення, найавторитетнішою людиною в Мукачеві є Віктор Балога, народний депутат України (21,8%). Другу сходинку в рейтингу авторитетів посідає Василь Петьовка (8,75%), на третьому місці – Ернест Нусер (4,75%).

Якщо б вибори Президента України відбулися у лютому 2004 року, то мукачівці проголосували б так:

1. Ющенко В.А. – 24,92%
2. Янукович В.Ф. – 7,54%
3. Кучма Л.Д. – 4,59%
4. Медведчук В.В. – 4,59%
5. Кірпа Г.М. – 4,43%
6. Тимошенко Ю.В. – 2,95%
7. Симоненко Л.М. – 2,62%
8. Мороз О.О. – 1,31%
9. Тигіпко С.Л. – 1,31%
10. Кінах А.К. – 0,98%
11. Литвин В.М. – 0,98%.

Кожній третій респондент поки що не визначився, а 11,8% – будуть голосувати проти всіх. У порівнянні з попередніми дослідженнями вперше В. Янукович обійшов В. Медведчука і Л. Кучму.
Дослідження підтвердило стабільний рейтинг довіри Віктора Ющенка.